Оскільки у мене немає власного автомобіля я їжджу маршрутками.
Але розмова буде не про звичайний міський комунальний транспорт, а про міжрайонні маршрутки.
Думаю один раз в житті так точно всі мали можливість проїхатись у такому транспорті. Якщо ні, то я вам швидко розповім що до чого. У великому автобусі приблизно є 49-54 місць для сидіння, на всі ці місця продаються квитки, які закріплюють певне місце за вами. Якщо колись можна було їхати стоячи в маршрутці, то зараз це неможливо. Придбав квиток і сидячи на своєму місці їдеш до місця прибуття.
Їхати мені приблизно 3,5 години. У той момент я мала дуже багато речей. Попри сумки з одягом у мене був ще пакет з подарунком для подруги, ноутбук та коробка з крихкими речами з квартири, які мені потрібно було перевести до батьків, тому ці речі я побоялась здавати у багаж. Знаючи про всі речі, які я не здам у багаж я вирішила відразу придбати квитки на два місця.
Їхала я у вівторок, в обід, коли великої кількості людей немає. Тому що зранку всі на роботу їдуть – увечері додому, а обід ще й у будній день – це спокійніша пора для поїздки. Була впевнена, що моє місце з речами комусь знадобиться. Вирушивши у маршрутці ще було вільних 13 місць.
Коли воді перевіряв квитки — я йому відразу показала квитки на два місця. Він подивився, нічого не сказав і продовжив перевіряти квитки інших пасажирів.
Я сіла біля вікна, а свої речі компактно та безпечно розклала на кріслі, а іншу сумку поклала на низ, щоб не пошкодити пакет з подарунком.
Поступово кількість пасажирів почала збільшуватись і вільних місць ставало все менше. Це ті люди, які просто зупиняючи маршрутку їздили з одного села до іншого або до районного центру по немалому маршруту.
Офіційно вони ніяких білетів не купляють, а просто оплачують проїзд готівкою, яку дають водієві. Вони їдуть цих 10-25 км і ніхто нічого не заперечує, хоча це порушення правил, але всі розуміють, що людям також потрібно кудись їхати, а з місцевими маршрутками в цей час дуже напружена ситуація. Більшість водіїв місцевих маршруток просто відмовляються їздити, бо їм не вигідно. А людям все одно потрібно чимось добиратись, щоб вирішити свої справи – тому рейсові автобуси зупиняються, щоб їх підвезти.
Я періодично їжджу цим маршрутом та інколи помічаю, що водій не завжди підбирає людей, які його зупиняють, навіть якщо вони на встановлених зупинках. Цього разу водій зупинявся всім хто його зупиняв, тому вільні місця майже закінчились.
Хтось з пасажирів обурювався за ці зупинки кожних 3 км, адже час в дорозі та прибуття від таких частих зупинок збільшувався. Мене це не злило, тому що значить людям кудись потрібно.
І ось настав той момент коли в маршрутці залишилось моє місце без пасажира та ще одне в самому кінці маршрутки до якого потрібно було пробиратись через цілу маршрутку.
Зупиняється маршрутка і в салон заходить чоловік 38 років. Дає водію 14 гривень за проїзд, скоріше за все йому тут близенько та починає йти до вільного місця. Я розмовляла по телефону і не відразу почула, що він до мене звертався.
— Перепрошую, ви щось казали? – завершуючи розмову по телефону.
— Дівчино, заберіть свої речі з крісла! Я хочу сісти тут!
Внутрішньо я догадувалась, що така ситуація може виникнути. У людей не виникає думки, що напевне не просто так крісло повністю закладене речами.
— Вибачте, але я його не звільню. Воно спеціально для речей. Там є ще в кінці одне місце.
Навіть якби я захотіла звільнити місце – мені фізично просто не вийшло б це зробити.
— Чому це я маю йти в самий кінець, якщо тут вільне місце просто закладене пакетами. Для цього є багажне відділення, а не пасажирське місце!
Зверніть увагу на те, що я купила квиток на це місце, а не просто заклала його речами.
— Це зайняте місце. Я купила квиток на нього.
— І що мені? Це пасажирське місце, а не багажне відділення! Я сказав : забери свої сумки!
Добре, що інший чоловік, що сидів поряд заступився за мене.
— Якщо у дівчини є куплений квиток на це місце, то воно зайняте. А у вас є квиток? Яка різниця для чого їй два квитки, але цих два місця офіційно зайняті.
Почалась словесна суперечка.
Водій який спочатку робив зауваження і наказав всім сісти по місцях раптово зупинив маршрутку та підійшов до нас.
— Дівчино, звільніть місце, тому що ви не маєте права закладати речами пасажирське місце!
Водій почав казати за мою наглість. Звичайно, водій забув за мене та за мої два квитки, які я йому показувава. У нього ж є спеціальний документ де вказано кількість куплених квитків. Показую відразу два квитки — у нього відразу ступор.
Я дуже розізлилась, бо такої ситуації не очікувала! Навіть не на того чоловіка, а на водія який не перевірив повторно наявність квитків, а почав відразу словесно обpaжaти мене. Місце за яке я заплатила прийшлось ще й обороняти.
— Сядьте, будь ласка, на інше вільне місце! – Сказав водій та пішов без будь-яких вибачень.
— Чоловік oзлoблeним поглядом глянув на мене і пішов займати останнє вільне сидіння.
Дорога була спокійна. Після цього інциденту водій більше не зупинявся будь-де.
