Колись я була молодою і незалежною дівчиною, яка завжди привертала увагу старших чоловіків. Вони мали досвід, впевненість, і мені було цікаво слухати їх розповіді та поради. Мої однолітки мене не розуміли, і я завжди відчувала, що щось відокремлює мене від них. Так я і влаштувала власне життя з чоловіком, старшим за свого батька.
Одного разу, прогулюючись у парку, я зустріла Миколу – чарівного чоловіка, з сивиною на високому лобі та досвідом на обличчі. Його харизма та розумне бачення світу привернули мою увагу. Ми довго розмовляли, і виявилося, що у нас багато спільного, незважаючи на нашу різницю у віці. З кожною зустріччю наша ми ставали ближчими, і нарешті я зрозуміла, що закохана в Миколу.
Ми зізналися одне одному в почуттях. Я вирішила розповісти батькам про нашу любов. Моя сім’я дуже здивувалася та не розуміла мого вибору. Для них це було неприйнятним і шокуючим. Але моя любов до Миколи була сильною, і я не могла ігнорувати своє почуття.
Я вирішила вийти заміж за Миколу. І не дивно, що наш шлюб став предметом багатьох дискусій. Сусіди і знайомі засуджували мене за такий вибір. Наше одруження стало об’єктом критики та поганих настанов. Однак ми не зважали на критику і насмішки. Наша любов була сильнішою за всі пересуди. І тоді ми були щасливі разом.
Проте з часом я почала задумуватися над усім життям, і мої думки змінилися. Зрозуміла, що я з Миколою перебуваю на різних етапах життя, і наші інтереси стали розходитися. Час підкреслив наші вікові відмінності, і ми почали відчувати труднощі у спільному житті.
Але на той час у мене вже народилося двійко синів, що появилися на світ один за одним. Вони були дуже милі, але, як усі діти, вимагали сил і уваги. Миколі було вже важко з ними бігати по дитячих майданчиках. Його здоров’я було вже слабеньким.
Зі слізьми на очах я зізналася Миколі, що потребую часу для відпочинку. Хай він трохи більше приділить уваги мені і дітям. На жаль, Микола вже не мав сили задовільнити всі наші потреби. Сам потребував відпочинку. Тепер я усвідомила, що зробила дурницю. Але було вже пізно. Усі сприймали тата моїх синів як дідуся. Ніхто й гадки не мав, що він тато ще зовсім малих дітей. Я не проти тепер мати поряд молодого чоловіка, який би мав силу усьому справно давати раду. Але кому я зараз потрібна з двома дітьми?
Я збагнула свою помилку занадто пізно. Тепер мушу цю лямку тягнути впродовж життя. Єдина надія, що хлопці стануть дорослими і будуть мені допомогою. Микола любить мене і, наскільки може, допомагає. Але з віком у нього самого появилося багато проблем зі здоров’ям. Отож, вік все-таки має значення. Перш ніж вийти заміж, зважте кілька разів.
