Коли я познайомилась з Артемом, то навіть уявити не могла, що отримаю дещо більше ніж просто коханого чоловіка. Він вже на першому побачені повідомив мене, що в нього є син, якого він виховує сам, адже його дружина п0меpла під час пологів. Вона п0жеpтBувала своїм життям, ради народження сина.
Йшов час, Артем мало згадував в наших розмовах про сина, ми ставали все ближчими один для одного, а згодом я сама попросила познайомити нас. І як я здивувалась, що сину Артема всього вісім місяців. Яків, так звати сина, був просто неймовірно хорошою та красивою дитиною. Він мені одразу сподобався і я почала все частіше шукати зустрічі з малям.
Так я переїхала до Артема і почала виховувати Якова. Згодом Артем зробив мені пропозицію і одружились. Я вирішила всиновити Якова і Артем був не проти. Тепер я офіційно його мама. Власних дітей я хотіла, але не спішила народжувати. Я хотіла дати материнської любові Якову, бо ж він майже одразу після пологів залишила його.
Коли Якову виповнився рік він почав називати мені мамою. Так ми щасливо прожили три роки поки одного разу, гуляючи з сином в парку не побачила свого «благовірного» в компанії молодиці. Він тримав її за талію, а вона в руках букет. Вони мило гуляли та щебетали. Я одразу сфотографувала їх, щоб потім були аргументи до пред’яв чоловіку.
За вечерею я мовчки показала фото Артему та чекала відповіді. Він побачивши це здивувався, бо очі його стали з п’ять копійок. Але він зітхнув та спокійно відповів:
-Так, в мене є коханка… Як жінка ти мене не цікавиш вже достатньо давно, але я нічого не казав, бо бачив як ти гарно виховуєш мого сина. – така спокійна відповідь мене здивувала. Але в той момент мене хвилювали не мої почуття, а що буде з дитиною, що буде з моїм Яном.
-Я погоджуюсь на розлучення, але за умови, що Яків залишається зі мною, я не дозволю, щоб мій син жив з сторонньою людиною, яка не факт, що буде добре до нього відноситись.
-Хм… Давай нехай Яків вибере з ким хоче залишатись.
Чоловік привіз ту жінку до нас, завів в квартиру та покликав сина:
-Яків, ми з твоєю мамою розходимось і вона переїжджає. Ця тітка тепер буде виховувати тебе. – сказав він та вказав на коханку. А та в свою чергу невдоволено скривилась, адже молодій дівчині не хотілось виховувати чужу дитину.
Яків ж підбіг до мене, сховався за мною та сказав:
-Ні, не буде виховувати, мене буде виховувати мама!
Артем погодився та після того ми оформили всі потрібні документи на аліменти. Але перед від’їздом сказав мені:
-Ти знаєш, якщо чесно, Яків не рідний мені син… Я безплідний і ми погодились на ЕКО. Але під час вагітності виявили загрозу смерті під час пологів дружини… Вона зробила вибір на користь дитини, але попросила знайти Якову достойну та хорошу маму, яка полюбить його не зважаючи на те, що він не її. І я знайшов… Дякую тобі за все…
Мене зворушили ці слова, прямо до глибини душі.
Артем регулярно надсилав хороші аліменти та подарунки сину, а я виховувала його розумним, кмітливим та загалом прекрасним хлопчиком. І не важливо, що в ньому не тече моя кров.
