Квиток в один кінець
Мати маленької Марічки працювала покоївкою в готелі й часто брала доньку із собою. Марічці подобався великий хол із кількома годинниками на стіні, які чомусь показували різний час. Подобались розсувні скляні двері, що відчинялися самі. Подобались м’які килимові доріжки, що приглушували шум кроків. Подобався запах готелю та величезні дзеркала.
Але найбільше Марічці подобались гарні, привітні й доброзичливі дівчата за стійкою в холі. Вона мріяла, що коли виросте, обов’язково стане такою, як вони.
— Треба добре вчитися в школі, бути вихованою й чемною. Адже адміністратор — це обличчя готелю, — пояснювала мати.
— У мене гарне обличчя. Ти сама казала, що я красива, — відразу заявляла Марічка.
— Важливо не тільки бути гарною. Треба ще знати кілька іноземних мов і отримати спеціальну освіту. Підрости, закінчи школу, там буде видно, — усміхалася мати.
У старших класах Марічка вже допомагала матері прибирати в готелі. Вона розглядала свою тонку фігуру у великих дзеркалах і сердилася, що груди занадто маленькі, і ще б не завадило підрости на п’ять-десять сантиметрів. Але зріст можна виправити високими підборами. Зате волосся у неї каштанове, густе, з крупними локонами на кінцях. Що не говори, а всі дані, щоб стати адміністратором у готелі, у неї є.
Коли поряд не було Надії Миколаївни, Марічка сиділа за стійкою з дівчатами і спостерігала, як і що вони роблять. Під їхнім наглядом і сама справлялася непогано.
Одного разу одна з адміністраторів захворіла, а друга поїхала на похорон матері. За стійку встала сама Надія Миколаївна. Але вирішувати одночасно купу інших справ не виходило. Тоді Марічка запропонувала допомогу.
— Я багато разів бачила, як і що треба робити. Я впораюся. — Вона промовчала, що вже працювала сама, бо інакше дівчатам дісталося б.
І впоралася. Усі залишилися задоволені, а сама Марічка — найбільше, почуваючись дорослою та важливою.
— Яка молодець. Якщо вирішиш вчитися на готельну справу, я напишу рекомендаційний лист для вступу. Потім візьму тебе на роботу, — пообіцяла Надія Миколаївна.
Після школи Марічка дійсно вступила до інституту на заочне, щоб одразу застосовувати знання на практиці. Так вдало склалося, що одна з дівчат пішла у декрет, і Марічку поставили на її місце.
Кожну вільну хвилину вона вивчала підручники, зубрячи англійську.
Мати пишалася донькою. Вона все життя працювала покоївкою, а доньку одразу поставили адміністратором, та ще й освіту отримає.
Молоді чоловікиМарічка усміхнулася, згорнула квиток і зрозуміла, що щастя не в кар’єрі чи грошах, а в можливості почати все спочатку.
