Відкриваю гаманець, а картки, на якій були волонтерські гроші, немає. Моє серце летить у п’ятки, а я — у банк

Події заставили мене долучитися до громадської діяльності. Так я стала волонтером. Почала збирати гроші на авто для наших хлопців. І ось уже є на рахунку бажана сума. Я радію, що виконала таку важливу роботу. Завтра перекину гроші, кому треба.

Але сталася неприємність, яка мене ледь не довела до смерті. Вранці, коли я відкрила свій гаманець, виявилось, що картки, на яку перераховували гроші, немає. Я спробувала згадати, де вона могла залишитися, але нічого не могла пригадати. Паніка почала охоплювати мене.

Дзвоню в банк, заблоковую картку. Але нам потрібні гроші вже…Я була занадто занурена в свою громадську діяльність, і прогавила пильність.

-І що ж тепер? Що я скажу людям? Хто повірить мені? Це ж така сума!? І вона вкрай потрібна!

 Лечу, наче ошпарена у відділення. Відчуваю, що в мене почалася паніка. Я погано володію собою. Тому бігло набираю номер одного з волонтерів, з ким я контактувала до того. Він діє оперативно. Не встигла я добратися до відділення, як Володя вже чекав там на мене. Похапцем розповідаю, що трапилося. Хлопець мене заспокоює.

Разом забігаємо у відділення і після певних банківських процедур, з’ясовуємо, що гроші всі на рахунку.

-Хух… Відлягло мені від серця.

 Аж тепер відчула, що під собою не чую ніг. Присіла, щоб не впасти. Шок дався взнаки. Володя усміхається до мене і заспокоює. Гроші переказали, машина вже в дорозі до наших хлопців. А в мене ще досі серце не заспокоїлося.

Виходимо на вулицю, замовляємо морозиво, бо треба ж якось заспокоїтися.

 Тепер у мене постало питання, де ж все-таки ділася картка? Хто ж міг її поцупити в мене? Я прокручую ситуацію в голові. Ділюся своїми здогадами з Володимиром. Несподівано він просить мій гаманець. Я спокійно виймаю його з сумки. Він відкриває його, заглядає в кишеньки і з однієї виймає картку, яку я вважала втраченою.

-Як?! Звідки вона там взялася? 

 Володя розгортає гаманець і показує мені кишеньку, яка з якихось причин розклеїлася. І замість однієї, їх було аж дві. Я й не зауважила, як всунула картку між кишенею і підшивкою.

Це для мене був урок. У майбутньому буду більш обережнішою з фінансами, тим паче чужими. Врешті зітхнула з полегшенням. Усі підозри також, слава Богу, не підтвердилися.

Оцініть статтю
Джерело
Відкриваю гаманець, а картки, на якій були волонтерські гроші, немає. Моє серце летить у п’ятки, а я — у банк