Маленьке кошеня попало в дім до своїх господарів. Там воно було не дуже бажаним спочатку. Пізніше його господарі, начебто, звикнули до його присутності.
Малий хвостатий обожнював свого господаря. Він щовечора зустрічав його своїм солодким муркотінням. Коли його дорослий друг сідав у велике м’яке крісло відпочивати, кошеня застрибувало на його коліна і пригорталося. Час від часу можна було почути тихе сопіння малого носика.
Годували котика не найкращими продуктами, а тими, які були старими або зіпсутими. Але це ніяк не впливало на його зовнішній пухнастий вигляд чи на його любов та відданість хазяїну.
Одного дня господар посадив кошенятко до машини і кудись повіз. Великі налякані очі спостерігали за вулицями і дорогою, але продовжувало довіряти тому, кого любило.
Для домашніх тварин їхні господарі – це цілий світ.
І от, це світ відмовився від свого пухнастого. Котика просто на просто висадили посеред дороги, аж за п’ятдесят-шістдесят кілометрів від дому.
Налякане і мокре кошеня просиділо на одному місці біля трьох днів і не рухалося. Потім його підібрали люди і завезли на найближчу автозаправну станцію.
Добрі працівники АЗС намагалися висушити котика і нагодувати його. А малий вперся і відмовлявся їсти. Він стояв і дивився в далечінь, очікуючи побачити свого хазяїна. Але все було марно.
Минали дні. Пухнасте, в минулому, кошеня висохло і схудло. Його шерсть зникла, стала рідкою і незрозумілою. Тіло зменшилося так, що було видно кожну кісточку. Він попереднього красеня залишилися лише великі блакитні очі.
Оператору АЗС, молодому чоловіку, було дуже шкода бідолашну тваринку, тому він і розповів про знайденого на своїй сторінці у соціальній мережі. Наступного дня до них приїхало кілька волонтерів. Вони були шоковані побаченим. Адже кіт був настільки виснаженим, що йому залишалося жити лічені дні.
Одна з волонтерок була з донечкою. Маленька дівчинка підійшла до котика, погладила його і пригостила чимось. І диво! Котик скуштував це. Дорослі це побачили і попросили дівчинку подати іншу їжу малому. Наступний цілий тиждень жінка-волонтерка із своєю донькою приїздили до бідолашного котика. Він почав поправлятися і на вигляд змінився. Одного разу пухнастик навіть почав злегка видавати звуки і попрямував за своєю рятівницею до авто.
Жінка підходила голубоокого котика на руки і забрала до себе додому. Її донька приділяла багацько уваги новому другу і за місяць-два котик став справжнім красенем. Його шерсть почала густіти, дрібні кісточки сховалися під шкірою. Він ожив і продовжував жити. Ось на що здатна справжня любов і турботу. Хіба це не справжнє диво?
