Ця моторошна історія трапилася у нашому дворі. На шостому поверсі жила молода жінка з донечкою. Вона постійно працювала, бралася до любої роботи, щоб лише заробити копійку.
Наша сусідка тьотя Ліда просила багато разів Наталю, щоб та менше так важко працювала і більше цінувала власне здоров’я. А Наталя і чути нічого не хотіла. Їй потрібно було заробляти гроші на життя і на утримання своєї дитини.
Одного вечора у її донечки Настуні піднялася температура і жінка одягнулася та попрямувала до аптеки за якимись ліками. Минула година, дві, три, а мама додому не повернулася.
Настуня кликала маму, а мами все не було. Потім дитина почала плакати і так і заснула. А вранці чотирирічну дитину розбудили співи пташок.
Вона почала кликати маму, потім побігла в коридор, на кухню – мами не було. Дівчинка одягнулася, знайшла ключі на поличці, зачинила двері і вибігла у двір шукати маму.
Маленька просила сусідів допомогти, оббігла сусідні будинки і навіть натрапила на чоловіка у поліцейській формі.
Настуня попросила у дядька поліцейського, щоб допоміг їй знайти маму, а він сказав їй, щоб вона йому не мішала і прогнав геть.
Такі пошуки мами тривали два дні. Настуня весь цей час нічого не їла. На третій день вона зустріла тітку Ліду і розповіла, що мами уже довго нема вдома.
Сусідка взяла дівчинку на руки і сказала, що допоможе з пошуками. Вони разом прогулялися по всіх дворах і вийшли у напрямку аптеки. По дорозі до аптеки було невеличке озеро.
Настуня побачила клаптик маминого пальто і побігла швидко, вирвавшись із рук тітки Ліди. Дитина з усіх сил гукала маму.
Жінка лежала у глухій місцині біля озера. Вона була холодною. Настуня пригорнулася до мами, обняла і заплакала.
Коли старенька тітка Ліда дійшла до своїх сусідок – то побачила жахливу і моторошну картину. Мати лежала вже синього відтінку, а дівчинка лежала поруч і її обіймала. Тітка Ліда хотіла забрати дитину, але Настуня впиралася і говорила, що нікуди не піде без мами
Коли приїхав екіпаж швидкої допомоги – вони констатували cmеpть жінки Bід xв0роби серця.
Наступними приїхали полісмени. Чоловік, який вийшов з машини впізнав дівчинку і з його очей покотилася сльоза. Він зрозумів, що це його провина, адже якби він тоді надав увагу словам маленької дівчинки – все могло б бути інакше.
