Мали б мені відремонтувати квартиру, а не по курортах кататися!
Моя свекруха ображається на нас, бо ми поїхали на відпочинок і не дали їй грошей на ремонт у її хаті. А в неї, скажу чесно, житло хоч у журнал! Все ціле, чистенько, ремонт це так, чиста примха. Вважає нас, власне, меценатами, хоч сама цілком спроможна утримати свою квартиру.
Я з чоловіком трохи з прижимом, бо ще досі виплачуємо іпотеку і ростимо двох школярів-старшокласників. За всі наші роки подружнього життя тільки цього літа ми, нарешті, зібралися по-людськи відпочити.
Раніше про заграничні моря хіба що по телевізору бачили максимум, що дозволяли собі, це на дачу чи в лісі з палатками. Наші діти вже звикли ходити по гриби, та жодного моря ще не бачили. Ото й вирішили ми зібрати гроші й махнути до Італії. Пояси затягнули, жили ганяли та було того варте!
Свекруха одразу після весілля заявила, що ніяких внуків вона няньчити не буде. Я це прийняла як належне, навіть не просила про допомогу. Тож усі канікули й вихідні наші діти проводили в дідуся й бабусі з мого боку, бо ми з чоловіком на роботі. Не засуджувала її, бо й сама знаю: виховати двох дітей то ще треба мати характер і нерви! Та й на пенсії має вона право на спокій.
До басейну записалася, то на екскурсії, то на виставки їздить. Словом, живе повноцінно я б так теж хотіла! Єдина халепа фінанси. Бо всі її бажання і розваги мусили фінансуватись з кишені дітей, хоч своїй родині буває важко. Про наші іпотеки чи дітей вона не думала головне, аби мамі на все вистачало.
А ще кожного тижня видавала чоловікові домашнє завдання: тут підправ, там підмайструй. А цьогоріч зовсім вже до розмаху дійшла захотіла оновити ремонт. Усі ми чогось хочемо, але не завжди виходить. Погодьтеся? А найбільше мене дивувало, що ми ж тільки 5 років тому там весь ремонт робили, усе ще свіже і гарне.
Свекрусі ніхто нічого про поїздку не казав а навіщо зайві розмови? Залишили квартиру під замком і гайда на відпочинок.
Та не так сталось, як гадалося. За нашої відсутності вона прийшла до нас у гості. Зустріла тільки замкнені двері, подзвонила чоловікові той чесно сказав, що ми в Італії. Вона нічого не відповіла, лише кинула слухавку, а коли ми повернулися тут і почалося її шоу!
Попередили б хоч! І взагалі звідки у вас гроші? Могли б мені ремонт зробити, а не по Італіях розїжджати.
Зазвичай чоловік мовчить, щоб не сперечатися з мамою, але цього разу не витерпів нагадав, що вона до наших грошей не має жодного стосунку.
З того моменту свекруха з нами не спілкується. Щиро кажучи, навіть внукам не телефонує. Натомість інша родина дзвонить і пояснює, які ми невдячні й погані. Та нам з чоловіком не соромно. Батьки мене підтримують. Треба ж хоч колись поїхати світу побачити, поки ми молоді! Тим паче, що свекрусі потрібні були гроші на примхи, а не на щось серйозне.
