Веселі історії, які піднімуть вам настрій на цілий день

Всі ми любимо читати веселі, смішні або навіть зворушливі історії. Щоб урізноманітнити ваш вечір(а можливо ранок чи обід) ми знайшли цікаві історії з життя, які піднімуть вам настрій.

Ситуація з мікрохвильовкою

   Напередодні Нового Року я пішла в торговий центр, щоб зробити самій собі подарунок. Я достатньо часу живу сама. З тепер вже колишнім чоловіком сім’ї ми так і не змогли збудувати, тому розійшлися.

Йдучи попри вітрини магазинів, які рясніли оголошеннями про знижки, я вирішила придбати собі мікрохвильовку. Я давно хотіла вже нову, хорошу мікрохвильову піч, але весь час то ціна кусалась, то не було такої, яку я хотіла.

Я зайшла в магазин, розповіла консультанту про мої фінансові можливості та побажання щодо техніки і ми підібрали ідеальну піч. Одразу на місці перевірили її справність та оформили справді святкову знижку. Я щаслива покупці дібралася додому, витираю піч і намагаюся випробувати. Але вона не вмикається. Як?! Я ж сорок хвилин тому на власні очі бачила, що вона справна та дуже добре працює!

Я глянула на розетку – в ній є вилка, все начебто добре. Назад їхати я не хотіла, та й сил в принципі не мала. Тому вирішила звернутися до мого сусіда, який більш менш розбирається в техніці. Це літній чоловік років шістдесяти п’яти. Я пояснила суть проблеми і він з радістю погодився допомогти.

Він оглянув на мікрохвильову, подивився на мене, потім на мікрохвильову і знову на мене та засміявся. На мої запитання ледве заспокоївшись він сказав:

-Звісно ж вона не вмикається, якщо не підключена до мережі.

Виявилось, що я з неуважності та на емоціях сприйняла увімкнуту вилку в розетці за вилку від мікрохвильовки, а це виявився увімкнутий чайник.

Як же ж мені соромно було, за цю ситуацію, а сусід мій після цього й досі коли бачимось називає мене «майстром».

Чоловік, який розвеселив всіх в ресторані

   Якось, в ресторані в якому ми з чоловіком вирішили відвідати, сталась дуже цікава та весела історія. За сусіднім столиком сидів чоловік років сорока – сорока п’яти, в самому розквіті сил, так сказати. Вже лисіючий, в костюмі та капелюсі. Він зняв свій капелюх, поставив його на стіл та покликав офіціанта.

Коли до нього підійшов молодий хлопчина, та запитав, що той буде замовляти, чоловік відповів:

-Принесіть но мені горілочки, хорошого коньячку, ще б не помішало вина, шампанського і на останок пива.

Офіціант записуючи це все уточнив чи це все, що хоче замовити чоловік на що той сказав:

-Так, ще принесіть якоїсь закуски, напевно м’ясо-сирної тарілки, салат «Цезар» та чаю.

Всі в ресторані дивились на цього чоловіка, та дивувались його замовленню, адже говорив він достатньо голосно, що це чув майже весь зал в ресторані. Але фраза, яку він сказав в кінці свого замовлення вразила всіх на повал:

-Але зробіть чай легенький, а то боюсь, що серце в мене не витримає міцного чаю. — сказав він з дуже серйозним виразом обличчя, хоча бачив, що офіціант ледь стримує посмішку. По залу почувся смішок, ми з чоловіком теж ледь стримували сміх. Тобто горілку, коньяк, вино з шампанським та пиво не міцні, серденько витримає, а міцного чаю ні?

Цією ситуацією чоловік підняв настрій всім хто був тоді в залі ресторану та чув цю дуже цікаву розмови чоловіка з офіціантом.

Оцініть статтю
Джерело
Веселі історії, які піднімуть вам настрій на цілий день