Нещодавно на нас з чоловіком, наша сусідка викликала цілий поліцейський патруль. Та спершу потрібно прояснити ситуацію, яка передувала такому візиту.
Наша дочка вступила на навчання до вишу, і нам з чоловіком було досить сумно без неї. Приїздила вона раз в два місяці, адже навчалася в іншій області.
То ж одного вечора чоловік приніс додому маленьку собаку – породи померанський шпіц. Ми назвали його Семеном. І ласкаво кликали Сьомою. Семен – це коли він нашкодив або не слухав.
Ми з нашим новим другом жили гарно біля чотирьох місяців. А недавно він став дивним. Перестав слухатися зовсім. Ну, як слухатися – він просто відмовлявся їсти.
Стінні перегородки у нас, як виявилося, дуже тонкі. То ж коли я сварила Семена і казала, що більше він їсти не отримає і буде ночувати на вулиці – наша сусідка це чула.
Бідолашна старенька бабуся подумала, що ми маємо маленького сина і його так виховуємо. Вона це розцінила, як жорстоке ставлення до бідолашної дитини. От і викликала поліцію.
А найсмішніше те, що коли моя сусідка разом з патрульними поліцейськими дзвонили у наші двері – я якраз промовила: «Семен – ти будеш наказаний і сидітимеш цілий день в туалеті!», тому що він не попросився на вулицю і зробив калюжу посеред кухні.
Бачили б ви вираз лиця нашої старенької сусідки, двох поліцейських і наші з чоловіком. А Семен радісно вибіг і справив свою нужду ще раз, прямісінько на тапок баби Нюри.
Ох і сміялися ми всі, а вона люта почимчикувала до себе у сусідню квартиру.
