В суді я не змогла довести, що маю хоч на щось право. Жити мені було ніде. Я повернулася до своїх батьків.

Ніколи не думала, що залишуся босоніж

В моєму житті був лише один чоловік. На першому курсі я закохала ся в першого красеня на потоці – Юру. Він в мене також. Ми зустрічалися протягом цілого періоду навчання.

На третьому курсі ми відгуляли весілля і жили разом на орендованій квартирі. Юра був дуже розумним, красивим і бідним хлопцем.

Його батьки загинули коли він був ще школярем. Він жив з бабусею.

Ми завершили навчання і обоє стали юристами. Далі у нас народилося двійко дітей. Спочатку нас ощасливив своїм приходом в наше життя наш синочок, а потім і донька.

Ми жили гарно, душа в душу. Чоловік працював, побудував успішну кар’єру, почав доволі багато заробляти. А я ж сиділа весь цей час з дітьми.

Мої батьки придбали нам великий будинок. Ремонт і облаштування його ми робили власними силами.

Так ми прожили більше двадцяти років.

На моє сорок третє день народження чоловік приголомшив мене новиною про розлучення.

Він познайомився з одногрупницею нашого сина і вирішив жити з нею.
Наступного ранку у наш дім прийшло це нахабне дівчисько. Воно просто виставило мене з мого ж дому – босоніж і в піжамі.

Так як він став першокласним юристом – він відібрав у мене повністю все. І будинок, який придбали для нас мої батьки, і моє авто яке сам мені подарував на річницю одруження, і навіть заблокував банківські рахунки.

В суді я не змогла довести, що маю хоч на щось право. Жити мені було ніде. Я повернулася до своїх батьків.

Хотіла влаштуватися на роботу, але законодавство за цих двадцять з гаком років кардинально змінилося. Єдине місце, куди мене взяли – це секретарем в юридичну компанію.

Ось так моє безтурботне життя закінчилося і почалося спочатку. Мені потрібно було знову навчатися і намагатися вибити хоч найменше місце в соціумі.

Минуло близько чотирьох років. Я наздоганяла все, як тільки могла. Зараз я маю стосунки, також із юристом. Він мене навчає та допомагає мені.

Ми подали апеляційні скарги і змогли таки добитися справедливості. Чоловік повернув мені все, що належало саме мені.

До речі, його молода дружина його покинула, після того, як він збіднів на половину.

А я щаслива і радію кожній миті життя. Тому ніколи не забувайте про себе, не жертвуйте собою заради чоловіка і дітей. Розвивайтеся та усміхайтеся долі і вона обов’язково відповість вам взаємністю.

Оцініть статтю
Джерело
В суді я не змогла довести, що маю хоч на щось право. Жити мені було ніде. Я повернулася до своїх батьків.