В мої 20 років в мене двоє дітей і буквально виживаю разом з ними

В моєму житті сталось так, що я нар0дила в п’ятHадцять років свою першу дитину. А через два роки другу. І обидві доньки від одного ж і того хлопця, який ніякої участі у виховані дівчаток не бере. Але зараз я розповім все детальніше.

Ми з батьком моїх дітей були однокласниками. Ми кохали один одного і думали, що в нас все буде добре. Але сталось так, що я завагітніла. І я дуже хотіла дитину, думала, що ми з Артемом одружимось, тому сказала я про вагітність вже на шостому місці. Тоді аборт вже зробити не можна. Але сталось не так як гадалось. Мама Артема була проти і завила, що її син не буде одружуватись та допомагати дитині, адже вступає до престижного ВУЗу.

Закінчила я школу важко. Вчилась на уроках, а на перервах бігала годувати дитину. В принципі я справлялась з домашніми справами, уроками та дитиною. Але потім потрібно було вступати до коледжу чи технікуму. Але найближчий до нас був за сімдесят кілометрів від нашого селища. А так як догляд за малям не давав можливості одночасно ще й навчатись – я нікуди не вступила.

При цьому всьому з Артемом ми продовжувались спілкуватись. Так я завагітніла вдруге. Тоді я дуже зраділа, бо ж мій коханий пообіцяв, що ми одружимось. Тому мовчала про вагітність до п’ятого місяця. Але і цього разу мама Артема заперечила та заборонила йому зі мною спілкуватись. Мовляв в Києві, де вчиться Артем, вона найшла для нього достойну наречену, того між нами нічого не буде і бути не може взагалі.

Я дуже плакала. Але вже нічого не вкоїш, доведеться народжувати. Тепер ми виживаємо на мамину зарплату та пенсію бабусі, з якою ми живемо. Батька в мене нема, він давно пішов з сім’ї. Я також буває підзароблю, але все одразу йде  на дітей. Мене без освіти нікуди не беруть. І я не знаю що робити.

Я дуже заздрю своїм одноліткам. В двадцять років вони мають крутий та модний одяг, дорогі гаджети, хороше та веселе життя. А я в свої двадцять няньчусь з двома дітьми, яких сама ж народила. Ніхто зі мною не хоче заводити стосунки. Бо ж хлопці, з якими я знайомлюсь, коли дізнаються, що я маю двоє дітей – тікають.

Через мою дурість в мене не буде омріяного веселого життя ще років п’ятнадцять.

Оцініть статтю
Джерело
В мої 20 років в мене двоє дітей і буквально виживаю разом з ними