**Щоденниковий запис**
«Увага, мама і брат їдуть ділити спадщину: Ти обікрав брата, у тебе немає совісті!»
Я відмовився від своєї частки на користь батька, але він заповів мені всю свою квартиру. Його слова досі звучать у моїй голові: «Ти зрозумієш пізніше. Головне не довіряй їм, вони брешуть». Тоді я не знав, про кого він говорив, але тепер усе стало на свої місця.
Мене звати Ярина. У мене є тітка, Оксана, молодша сестра мами. Вони не спілкувалися ходили чутки, що Оксана присвоїла бабусину спадщину. Я знала, що у мене є двоюрідні брат і сестра Тарас і Наталка. В дитинстві ми грали разом, потім звязки обірвалися. Нещодавно Наталка знайшла мене в соцмережах і розповіла речі, від яких у мене кров застила в жилах.
Останні роки пройшли під знаком жалоби. Мама померла три роки тому. Батько тримався, поки я не закінчила навчання у Львові, а потім пішов за нею. Вони так кохали одне одного він обожнював її, дарував квіти, ставив на пєдестал. Гадаю, він так і не зміг пережити її втрату.
Після смерті мами батько успадкував половину нашої квартири. Я відписала йому свою частину, але він несподівано заповів мені все. «Ти зрозумієш пізніше, сказав він. Не вірь їм». Я намагалася дізнатися, хто ці «вони» і чого він боїться, але він уникав відповідей.
Через півроку після його похорону Наталка вийшла на звязок. Нагадала, що вона донька Оксани, і попередила, що завітає до Львова. «Треба поговорити, написала вона. У мене важливі новини». Я не бачила причини відмовляти. Дала їй свою адресу й номер, попросивши попередити перед візитом.
Наталка приїхала через тиждень. Я зустріла її на вокзалі вона була схвильована. Зайшовши в квартиру, пробурмотіла: «Гарно у тебе. Шкода, що скоро доведеться виїжджати». На кухні вона розповіла все: Тарас мій зведений брат. Вона не знала подробиць, але, за її словами, саме тому бабуся заповіла все Оксані, а не поділила між сестрами.
Наталка розкрила, що батько спочатку був із Оксаною, кинув її, дізнавшись про вагітність, а потім одружився з моєю матірю. «Мама й Тарас прийдуть вимагати свою частку, попередила вона. Готуйся».
Я була в шоці. Оксана й Тарас нічого не отримають квартира моя, батькові гроші, які він тримав вдома через недовіру до банків, а машину я купила сама. Все, що він мав, тепер належить мені. Історія про зведеного брата здавалася неймовірною батько так любив маму, що не міг так вчинити. Але життя підкидає сюрпризи.
«Дякую, що попередила, Наталко, сказала я. Нехай приходять, якщо насміляться, але підуть вони тільки зі своєю брехнею».
І я готувалася до зустрічі з ними, знаючи, що правда, як завжди, переможе.
**Урок:** Родина не лише кров, а й випробування. Але чесність завжди залишається найкращою зброєю.
