Я працюю гінекологом в жіночій консультації. Минулого тижня у мене була друга зміна, яка зазвичай не дуже напружена. От і того дня настрій був гарний аж до самого вечора, мені залишався один пацієнт — і можна додому.
Коли медсестра вийшла покликати пацієнта, я побачила в коридорі дівчинку підлітка, яка не знала, де подітися і все не наважувалася заходити, і жінку років за сорок. В кабінет зайшли вони вдвох. Я одразу здогадалася, що це мама і донька, тому що жінка весь час щось говорила дівчині на вушко, поправляла одяг, смикала, і при цьому виглядала засмученою і роздратованою.
— Доброго вечора, дівчата. То хто з вас на прийом? — запитала я, хоча вже і так зрозуміла, і показала на стільчик перед моїм столом.
— Сідай іди, чого ти за мною ховаєшся, — відправила дівчину мама.
— Привіт. Мене звати Олена Дмитрівна. А тебе? Скільки тобі років? — я намагалася бути максимально привітною і спокійною, щоб юна пацієнтка почувалася у безпеці.
— Я Марія Олександрівна, мені шістнадцять, скоро буде сімнадцять.
— Які у вас є скарги?
— Це у мене скарги, а не у неї, залетіла вона, ледве школу закінчила, а вже в ліжко до хлопців стрибає, і не соромно! Пpибити її мало за таке! — не витримала і втрутилася в розмову мама Маші.
— Вибачте, я запитала у вашої доньки.
— Напевне, я вагітна. Я не знаю, але робила тест і він показав дві смужечки, тому так думаю..
— Вона думає, що вагітна, розумієте? Шістнадцять не так давно стукнуло, ти ж сама ще дитина дитиною! А далі що робити? Ні освіти тепер не отримаєш, ні пошити нормально, всі студентськими роками насолоджуватися будуть, а вона пеленки прати і підгузки міняти! Мене ж тепер всі знайомі засміють, лікарю, розумієте? В сорок років вже бабуся! Де ви таке бачили?
— Я і не таке бачила, — мені починала набридати нервова жіночка, тому я вирішила випровадити її з кабінету. — Скажіть, будь ласка, як можна до вас звертатися?
— Анна Василівна.
— Анно Василівно, ви могли б спуститися в реєстратуру і взяти картку вашої доньки?
— Добре. А Машка де буде?
— Тут поки що залишиться.
Коли мама вийшла з кабінету, я підсунулася ближче до Марії і почала запитувати, як і що сталося. Дівчина розказала, що ще з другого класу закохана у свого однокласника Діму, вони почали дружити, а потім зустрічатися, і от кілька місяців тому все трапилося. Потім Машу почало нудити, постійно хочеться спати, а на тесті — дві смужки. Виявилося, що тест вона зробила ще місяць тому, але мамі нічого не говорила — знала, що вона розізлиться і поведе доньку на аборт, а цього їй зовсім не хотілося. Але живіт почав збільшуватися і дівчина розуміла, що доведеться таки зізнатися матері.
— Олена Дмитрівна, скажіть, ви ж не будете мене вмовляти робити аборт? Я хочу народити цю дитину, вона ж від Дімки, я його люблю, і дитинку любити буду.
— Я обіцяю, що ні на що не буду тебе вмовляти, ти сама маєш вирішити. Зараз повернеться твоя мама і ми підемо в кабінет УЗД, потрібно точно дізнатися термін вагітності.
Прийшла мама Маші з карткою і ми всі разом пішли на УЗД. Поки я водила датчиком по животику майбутньої юної матері, Анна Василівна стояла збоку і час від часу поглядала на екран, але коли почула, що вже видно стать дитинки, змінилася в лиці і з зацікавленням підійшла ближче.
— Термін дев’ятнадцять-двадцять тижнів, плід розвивається нормально. Маріє, у тебе буде чудова донечка.- Дівчинка! — майбутня бабуся аж засяяла від радості. — Господи, у мене буде онучка, повірити не можу… Доню, пробач мені. А наговорила тобі так багато зайвого, я просто переживала дуже. Лікарю, ви уявляєте, у мене зовсім скоро буде маленька онучка!
Через чотири місяці я саме чергувала в пологовому будинку і на моїх очах на світ з’явилася чудова здорова дівчинка, Маша назвала її Емілією. Мама Марії була присутня на пологах і потім все не могла надивитися на свою онучку, не випускала її з рук і плакала від щастя. А юна матуся так дбайливо і ніжно доглядала за немовлям, що і у мене сльози щастя наверталися на очі.
Яка ж це радість — знати, що я одного дня я посприяла тому, щоб стосунки в цій сім’ї змінилися на краще, і тепер бабуся так обожнює свою маленьку онуку.
