Мама довгий час здавала в оренду квартиру покійної бабусі. Після мого заміжжя, вона дозволила мені з чоловіком жити там, хоч і без oформлення власності. Аргументувала тим, що раптом з чоловіком життя не вийде, і ми розлучимося, він не зможе судитися за квартиру. Я ж, мовляв, і так єдина її дитина, тож колись все перейде у мою власність.
Радості не було меж, бо ж можна не витрачати гроші на оренду і не зв’язуватися з кредитами. І ми склалися в цю квартиру, оновили ремонт. У мами є окрема квартира, дві кімнати, де вона живе сама відколи розлучилася з уже покійним моїм батьком. А влітку, коли я брала шлюб з чоловіком, вона придбала ще й дачний будиночок, про що мріяла все своє життя.
Говорила, що нам тепер буде діставатися все свіженьке, домашнє з городу, а як народяться дітки — будуть там проводити літні канікули. Тепер мама живе влітку на дачі, а взимку в місті, енергії у неї ще багато. А ми з чоловіком тепер ніби відпрацьовуємо проживання у бабусиній квартирі, всі вихідні на дачі — підвезти, допомогти.
Чоловіку це набридло, і він сказав, що готовий навіть платити людям, які б допомагали мамі з городом, щоб не проводити весь вільний літній час там. Мама ж звинуватила його в тому, що показує себе багачем, живучи у чужій квартирі. Найближчим часом ми і справді не могли придбати власне житло, я вже була вагітною.
Коли я народжувала, чоловік кинув роботу на маминій дачі і приїхав до мене, і потім замість того, аби приймати привітання з такою подією, я слухала дорікання за те, що вийшла за ледаря.
Потім все стало, як раніше, чоловік і далі всі літні вихідні на дачі, а я з донькою сама вдома, лиш купу консервації віз, ми її хоч і не їмо, краще і взимку щось свіже купимо, але ж не відмовишся.
Цього літа доні виповнилося три рочки і ми зібралися на море, а мама звісно було не в захваті, бо нікому буде допомогти. На мою пропозицію нічого не садити вона образилася, мовляв, дбаємо лише про себе.
А найгірше сталося після того, як чоловік відмовився проводити всі вихідні на дачі, нехтуючи часом з сім’єю. На це мама сказала забиратися з квартири по поверненню з відпустки, краще вже поселить там знову квартирантів, ніж нас, невдячних.
Повернулися ми з відпочинку, шукаємо нове житло.З моєю мамою чоловік тепер зовсім не спілкується, хоч і мені не забороняє. Хотілося б якось залагодити конфлікт, бо розумію, що ми у мами одні, але характер у неї не з легких, та й як це зробити — не уявляю.