Ти ж у нас самостійна! Сказали батьки, а потім потай подарували трикімнатну у центрі Києва молодшій сестрі.
Оксана блукала торговим центром, штовхаючи візок, коли раптом почула:
Оксанко! Привіт!
Вона обернулась перед нею стояла Соломія, подруга сестри, з широкою посмішкою й напоготові обійняти.
Як життя? Слухай, хочу поради що подарувати Оленці на новосілля? Квартира просто казкова, трикімнатна, у самому серці міста!
Яке новосілля?
Візок сам зупинився.
Ну як же, вона ж переїжджає до бабусиної квартири! Каже, батьки їй подарували. Щасливичка твоя сестра!
Оксана відчула, ніби її стиснули зсередини. Цю квартиру батьки здавали три роки вона навіть знала орендарів у обличчя.
А ще потай сподівалась, що колись її продадуть, поділять гроші, і вона закриє іпотеку раніше.
Вона вже переїхала?
Та ні, ще тільки збирається. Але наступного тижня буде свято.
За годину Оксана стояла перед дверима Олениної однокімнатної у Борщагівці. Дзвінок не працював, тож вона постукала.
Оксана? Олена відчинила у фартуху, обличчя в поту, у руках ганчірка. Чого без попередження?
Зустріла Соломію. Вона питала, що тобі на новосілля дарувати.
Ганчірка впала на підлогу. Олена швидко підхопила її, витерла руки й відступила у квартиру.
Почекай хвилинку, я тільки у ванну.
Двері зачинились, але стіни в хрущовці тонкі. Оксана чітко чула:
Мам? Оксана дізналась Так, про квартиру Приїхала до мене Що робити?
Оксана оглянула кімнату. Скрізь коробки: «Посуд», «Книги», «Одяг». На дивані стос паперів.
Олена вийшла з напруженим виразом.
Слухай, не роби драми через квартиру. Ти ж доросла, у тебе є своє житло.
Олено, це ж майже три мільйони гривень! Так просто?
Ну й що? Мені подарували я взяла. Ти б відмовилась?
Може, й не відмовилась. Але не брехала б сестрі.
Я не брехала! Просто не казала.
А яка різниця?
Олена впала на диван, закривши обличчя руками.
Оксано, ну що ти хочеш? Щоб я її повернула? Я вже ремонт почала, дизайнера найняла.
Я нічого не хочу. Просто тепер знаю, хто я в цій родині.
Та годі! Ти ж сильна, самостійна. А я заміжня, Андрій роботу втратив, нам треба було.
Андрій роботу втратив? Коли?
Ну торік. Ми сказали батькам, вони й вирішили допомогти.
Оксана повільно кивнула. Значить, навіть батькам брехали.
А мою іпотеку до пятдесяти теж врахували, вирішуючи, кому потрібніше?
Ой, Оксано, годі! Квартира моя, і все.
Оксана розвернулась і пішла до дверей.
Ти що, так і підеш? Образишся?
Не ображаюсь, Олено. Просто тепер тебе бачу справжню.
Вдома вона подзвонила матері.
Мам, нам треба поговорити.
Олена вже розповіла. Ну навіщо ти так? Подарували і все.
А памятаєш, ти казала коли продасте бабусину квартиру, поділите гроші?
Казала Але життя змінилось. Олена сімейна, Андрій без роботи.
А моя іпотека це не проблема?
Ти ж сама справляєшся. Молодець.
За півгодини подзвонив батько.
Доню, не засмучуйся. Невдало вийшло.
Невдало, тату? Ти три роки дивився мені в очі й обіцяв.
Ну ми думали, ти зрозумієш. Ти ж у нас самостійна.
Так. Самостійна. Тому може платити двадцять тисяч щомісяця і мовчати.
Недільний обід у батьків свято. Оксана приїхала, як завжди. Донька Марійка грає на планшеті, Андрій розповідає жарти, мати метушиться біля плити.
Всі роблять вигляд, нічого не сталося.
Ми з Оленою думаємо ще одну квартиру купити, каже Андрій, накладаючи салат. У новобудові. Початковий внесок є бабусину здаватимемо.
Оксана завмерла з виделкою в руці.
Здавати? А новосілля?
Плани змінились, Олена ріже мясо, не дивлячись. Центр шумний, паркування нема.
Виделка з дзвоном впала на тарілку.
Тобто ви подарували їй три мільйони, щоб вона купила ще одну?
Батько подавився компотом. Мати різко обернулась:
Що поганого? Молоді мають розвиватись.
Мам, а я що, стара? У мене іпотека до пятдесяти.
Ти сама обрала кредит!
Оксана встала.
Марійко, збирайся.
Та ви ж не доїли! обурилась мати.
Ми вже давно наїлись.
У передпокої вона помітила відчинені двері до спальні. На тумбочці папери. Зверху лежав договір дарування.
Дата: 15 березня 2021 року.
У машині Марійка запитала:
Мам, чому ми пішли?
Тому що дорослі іноді брешуть. І не хочуть це визнати.
Вдома Оксана відкрила фото зі свого новосілля. Одна свічка, пляшка вина за двісті гривень, підпис: «Нарешті вдома!»
15 березня 2021 року.
Того самого дня, коли вона
