Олена збиралася до санаторію. Вона вже на пенсії, старший син Богдан купив їй путівку і сказав:
Мам, тобі треба відпочити. Не подобається мені, як ти виглядаєш раніше була свіжішою та спокійнішою. Не хвилюйся за батька, якось перебється. Він тебе не цінує, а я це бачу. Тепер і я розумію, що він любить лише себе й живе для себе. Особливо після того, як ми з Русланом виїхали з дому. До речі, він так само думає.
Ой, Богданку, як же ти правий. А я й гадки не мала, що ви, мої сини, щось помічаєте. Дякую, рідний. Звичайно, поїду відпочину. Коли ще такий випадок трапиться? посміхалася вона й дякувала синові.
Як захочеш, тоді й поїдеш. Руслан обіцяв, що наступного разу він тобі путівку купить, сміявся у відповідь Богдан.
Які ж ви в мене гарні! Найкращі сини на світі! обняла вона сина й поцілувала в щоку.
Мам, а ти теж найкраща. Знай, ми з Русланом завжди на твоєму боці. Якщо щось допоможемо. На кого тобі ще сподіватися? Тільки на нас, сказав задоволений син. Гаразд, я їду додому, на батька чекати не буду, часу немає, ще Тарасика з садка забрати треба. Батькові привіт передай.
Олена з Григорієм жили в селі у своєму будинку. Побралися давно й по любові. Жили нормально, двох синів виростили й випустили в життя. Тепер були вдвох, але якось непомітно їхнє життя змінилося точніше, чоловік став іншим.
Олена вже два роки на пенсії, а Григорій працював. Вільного часу в неї тепер було більше раніше робота, господарство: завжди тримали поросят і курей.
Григорій давно не допомагав у хаті прийде з роботи, поїсть і на диван. Будинком іноді займався то цвяшок забиве, то щось підправить.
Олена поїхала в місто до торгового центру й купила дві сукні та блузку. Все ж таки в санаторій їхати, а в неї давно гардероб не оновлювався. Залишилися речі, в яких ходила на роботу, думала на пенсії доносить. А тут такий випадок поїде відпочивати. Вона стояла перед дзеркалом і приміряла обновки, а чоловік поглядав, потім байдуже сказав:
Вертися не вертися перед дзеркалом, краще не станеш. Хто там на тебе подивиться? Кому ти потрібна?
А ти не суди по собі. Я купила нові речі не для того, щоб на мене дивилися. А просто непристойно в старому їхати до людей.
Ну-ну, до людей вона їде, смішно.
Та ти в нас міський. Навіщо тоді на мені одружився?
Ось завжди так: одразу навіщо одружився? Молодий був, недосвідчений, от і пішов під вінець, відповів він таким тоном, щоб зачепити дружину.
Але Олена давно звикла до його колючих підколів. Григорій з віком став бридким завжди всім невдоволений, і не лише дружиною, а й усім білим світом. Та все ж любив гарних жінок і досі мимо не проходив. Дружина підозрювала, що чоловік їй невірний, але сама ніколи не бачила. Та й не слідкувала за ним не було в ній такого.
Якщо чоловік захоче зрадити ніяка сила його не зупинить. Все одно знайде спосіб, так Олена й жила.
Звичайно, було трохи образливо, що чоловік таке сказав, коли вона приміряла сукні. Вона сховала речі в шафу й пішла на кухню. У неї справи, а за справами можна й подумати, згадати, помріяти.
Олена була дуже гарненькою жінкою. У молодості красуня, і зараз ще минула врода залишилася, просто в іншому вигляді більш витриманому й шляхетному. Вона правда за собою не доглядала ніяких салонів, ніяких масажів чи масок. Просто вважала себе вже літньою жінкою, адже вона пенсіонерка. Так вона думала. А якщо дивитися збоку вона все ще дуже приємна жінка.
Григорій став іншою людиною, віддалився від дружини. У молодості теж був гарним, але тепер виглядав постарілим і втомленим. Олена готувала вечерю й думала:
Ми з чоловіком давно вже чужі. Він навіть гроші мені перестав віддавати. А я ж готую, прасу, прибираю, іноді речі йому купую. Чому він цього не розуміє? Здається, він мене навіть не помічає дивиться на мене, як на шафу. А я ж жінка, і мені теж хочеться уваги від чоловіка. Ми навіть спимо в різних кімнатах.
Вона вийшла у двір треба було нагодувати свиню.
Григорій справді був таким. Коли дружина перестала його хвилювати він сам не помітив. Зато поглядав на інших жінок і був не проти, якщо хтось із них із ним фліртував, а потім і міг зрадити дружині. Совість його зовсім не гризла.
Дружина знала й думала:
На інших жінок увагу звертає, встигає й пожартувати, й посміятися, й обняти навіть при мені. А мене не цінує й не поважає.
Оленко, твій Гриць знову мотався до міста там у нього зазноба, серйозно казала їй сусідка Надія.
А ти звідки знаєш? Свічку тримала?
Я свічку не тримала. Але працюю з ним і бачу. До нас на роботу приїжджала Ірина перевірка в бухгалтерії. Така вся собі молодичка, симпатиВони з Григорієм тепер разом їздять у санаторій, і він кожного ранку каже їй: «Ти найкраща жінка у світі, Оленко, і я більше ніколи не забуду, як ти мене пробачила.»
