Тату, познайомся, це буде моя дружина й твоя невістка! з радістю у голосі вигукнув Марко.
Що?! здивовано скрикнув професор, доктор наук Роман Лисенко. Якщо це жарт, то зовсім не смішно.
Чоловік з огидою глянув на грубі пальці «невістки» та бруд під нігтями. Йому здавалося, що ця дівчина не знає, що таке мило й вода.
«Боже! Як добре, що моя рідна Олена не дожила до такого сорому! Ми ж навчали цього хлопця найкращим манерам», болісно подумав він.
Це не жарт! сміливо відповів Марко. Оксана залишиться у нас, а за три місяці ми одружимось. Якщо не хочеш бути на весіллі обійдуся без тебе!
Добрий день! усміхнулася Оксана й поспішно пішла до кухні. Ось вареники, вишневий джем, сушені гриби вона перелічувала продукти, які діставала з пошарпаної торби.
Роман схопився за серце, коли побачив, як Оксана зіпсувала білосніжну скатертину, на яку розлилася темна ягода.
Марку! Очумай! Якщо це помста то надто жорстоко Звідки ти привів цю необачну дівчину? Не дозволю їй залишатися в моєму домі! кричав професор.
Я кохаю Оксану. І моя дружина має право жити в моєму домі! з єхидним усміхом відповів син.
Роман зрозумів, що син глузує з нього. Більше не сперечаючись, мовчки пішов до своєї кімнати.
З недавніх пір їхні стосунки з Марком різко змінилися. Після смерті матері хлопець став невгамовним. Він кинув університет, грубо спілкувався з батьком і жив безтурботним життям.
Роман сподівався, що син зміниться. Стане таким, як колись розумним і добрим. Але з кожним днем вони віддалялися один від одного. І ось сьогодні він привів у їхній дім цю сільську дівчину. Він зрозумів, що батько ніколи не прийме його вибору, тому спеціально привів ту, кого той не зрозуміє
Незабаром Марко й Оксана одружилися. Роман відмовився бути на весіллі, не хотів прийняти небажану невістку. Він був у лютості: місце Олени, чудової господині, зайняла ця невчена дівчина, яка навіть двох слів не могла звязати.
Оксана, немов не помічаючи його зневаги, намагалася йому догодити, але тільки гірше. Чоловік не бачив у ній нічого доброго лише через те, що вона була «некультурною» і мала погані звички.
Марко, погра
