Дві подруги
Вони колись були подругами…
Вірніше, ними й залишалися, як гадала жінка з третього поверху. Її подруга з п’ятого була писаною красунею. Вірніше, так вона про себе думала. Вона спускалася до сірої миші, як вона називала свою подругу з нижчого поверху, лише для того, щоб похизуватися або поскаржитися на життя. Колись разом вони вчилися в школі, а потім вступили на економічний факультет університету, який миша успішно закінчила і влаштувалася службовцем у банк.
Подруга-красуня вчасно вискочила заміж за багатого папусі на п’ятому курсі й кинула навчання. Після розлучення їй дісталася чимала сума та невеликі щомісячні виплати. Мільйонер був готовий заплатити більше, аби позбутися її, але адвокат хибу дав — і залишилася вона сама, з грішми, що швидко танули через її вимоги… Тому красуня перебувала у вічних пошуках і спускалася донизу лише для того, щоб розповісти миші про свої перемоги та поразки.
— Усі чоловіки — козли, — говорила вона, розглядаючи черговий жіночий журнал. Більше вона нічого не читала.
І вчила свою подругу.
— Хочеш знайти гарного чоловіка? Читай жіночі журнали.
Одягнена вона була в коротенький спокусливий халатик з глибоким вирізом. Доглянуті руки та яскраво-червоні нігті різко контрастували зі стареньким, потертим халатиком сірої миші та її натруженими руками — треба було прати, прибирати, готувати й ходити по магазинах. Обидві були незаміжніми й дітей не мали, але миша відчайдушно хотіла й того, й іншого, а красуня бажала лише одного — аби всі нею захоплювалися, давали грошей і нічого не вимагали.
— Усі чоловіки — козли, — повторювала красуня, крутячи в пальцях тонку жіночу сигарету, — Один лисий, другий низький, третій багатий, але скупий, уявляєш?
І додавала обурено:
— У нього стара машина, дача за містом, і він хотів, щоб я йому готувала.
Вона сміялася:
— Можеш уявити мене за плитою? Фу!
Мишка зітхала й думала про себе:
— Мені би того лисого чи низького. Я б і готувала, і на дачу їздила б.
— Козли, — констатувала красуня.
А тим часом, треба вам сказати, шановні, вона спускалася до миші зі своїм котом — вічно брудним, худим і звислим у павутині.
У миші ж жила кошеня, теж кастроване, як і кіт, що не заважало йому дихати нерівно до кошачої красуні. Вона ж відповідала йому взаємністю.
— Що? Знову ця відьма тебе не нагодувала й під ліжко загнала? — питала вона худого кота.
— Нам, чоловікам, — бравирував кіт, — соромно скаржитися. Ну, не нагодувала — та й що? На вулицю не виганяє. А під ліжком теж непогано. Багато павутини, звичайно, але можна сховатися. І б’є майже ніколи. Тільки якщо поганий настрій.
— А в неї добрий буває? — питала кошеня.
Кіт важко зітхав і притулявся до неї. Вона лапкою знімала з нього павутину й вилизувала його мордочку. Кіт починав муркотати. І так, притулившись до своєї красуні, засинав.
— І що твоя кошеня знайшла в моєму обірванці? Він же нічого доброго не розуміє, лише під боком чи затрещиною, — говорила красуня.
Мишку перекручувало, і вона підкладала брудному коту шматочки курки. Він, давлячись, їв. Їв і плакав. А пухнаста кошеня важко зітхала й вилизувала свого нещасного кавалера.
Свою кошеню сіра мишка любила, швидше — обожнювала. І було в неї все. Все, що тільки може уявити чи побажати кошача душа. А брудний кіт нічого не хотів. Він мріяв лише про дві речі — поїсти й побачити свою кохану кошеню.
Так вони й зустрічалися кілька разів на тиждень. Мишка готувала обід, вечерю й годувала красуню та її кота. Вона ж і позичала їй гроші зі своєї невеликої зарплати. Гроші, які красуня ніколи не повертала. Вона вважала, що робить миші послугу, беручи в неї в черговий раз у борг. А наполягати й сваритися сіра мишка не вміла. Та й боялася втратити єдину подругу.
Отже.
Одного вечора красуня прибігла з сяючими очима.
— Спіймала! Спіймала! — кричала вона, схвильовано. — Високий, стрункий, не старий, мультимільйонер. У нього мережа супермаркетів по всій країні. Ох, я його розкручу. Він у мене не відвернеться дрібним розлученням.
Мишка мовчала й намагалася посміхатися схвально, хоча їй було гидко це слухати. Але в кінці тижня в її двері увійшли…
Красуня повідомила своєму нареченому для весілля й розлучення, що внизу живе її стара подруга, потвора, капуста й взагалі — сіра мишка. І вони зібралися в гості.
Красуня хотіла продемонструвати своєму вибранику різницю між нею й сірою мишкою. Деякі жінки іноді тримають при собі таких подруг, аби на їхньому тлі виглядати кращими.
У двері увійшли…
Одягнена в нову приголомшливу сукню красуня під руку з високим чоловіком у чорному костюмі. Сивина на скронях, великі чорні очі й дуТак вони й жили далі — мишка з кошеням, Жорж із котом, і кожен знайшов те, про що мріяв.
