Родинна таємниця
Пятирічна Соломія прокинулася від шуму в хаті. За вікном ще панувала ніч, але дівчинка вийшла зі своєї кімнати й побачила біля ліжка матері людей у білих халатах. Оксана лежала нерухомо, з заплющеними очима.
Мамо, матусю, прошепотіла Соломія, мамо, прокидайся. Їй стало страшно, і вона заплакала.
Бачила, як матір поклали на ноші й винесли з хати, забрали до лікарні. Батько Борис залишився з нею. Ще ввечері дівчинка чула, як мати з батьком сварилися. Часто згадували імя Марія це була сестра матері, якої давно не було. Соломія навіть бачила її фото на стіні у бабусі Ганни в селі.
Чому сварилися батьки, дівчинка не зрозуміла. Мати плакала, батько щось кричав. Заснули всі злі, а тепер щось трапилося з матірю.
Тату, що з мамою? запитала Соломія скрізь сльози.
Розумієш, донечко, у неї серце Слабке серце, тому їй не можна хвилюватися. Іди до кімнати, ще рано, я потім розбуджу тебе до садочка.
Оксані справді стало погано вона лежала, не маючи сил покликати чоловіка. Борис спав на дивані, і невідомо, що змусило його прокинутися. Він торкнувся дружини за плече, але вона не відкрила очей. Тоді він схопив телефон і викликав швидку.
Вранці Борис зібрався на роботу, а доньку треба було відвести до садочка. На щастя, він був недалеко. Відчинивши двері, батько підштовхнув дівчинку:
Біжи, донечко, переодягнися сама. Я вже спізнююсь. Ввечері заберу тебе, поїдемо до мами в лікарню.
На роботі він наче забув про все, якби не недосипання. До нього підійшла Наталка, диспетчерка й, за сумісництвом, його коханка. Молода, гарна, жвава після одного корпоративу Борис опинився в її однокімнатній хаті. Вона не відходила від нього весь вечір, і йому це подобалось.
Борис працював далекобійником, а з Наталкою бачився вже два роки. Дружина про зраду не знала, але, мабуть, відчувала. Тому напередодні й вибухнув скандал вона дізналась, що він приїхав із рейсу раніше, але затримався у Наталки.
Оксана йшла з роботи й зустріла Людмилу, яка працювала бухгалтеркою на тому ж підприємстві.
Твій чоловік учора приїхав із рейсу, але забув здати дорожній лист, сказала та.
Як приїхав? Його ще нема вдома, здивувалася Оксана.
Ну, я бачила його машину Людмила зрозуміла, що сказала зайве. Усі в гаражі знали, що Борис крутив роман із Наталкою.
Ой, Оксано, може, я помилилась махнула рукою жінка й швидко пішла.
Ввечері, коли чоловік повернувся, Оксана одразу накинулася:
Де ти був? Приїхав учора, а додому не зайшов?
Хто тобі це наговорив?
Мені сказали! Сорока на хвості принесла!
Слово за слово і сварка розгорілася. Соломія чула все зі своєї кімнати. Батьки іноді сварились, але цього разу було гірше.
Оксана вибила з чоловіка зізнання він зраджував. Можливо, якби він не сказав правди, з дружиною нічого б не сталося. Але вона все приймала близько до серця.
Ввечері Борис забрав Соломію з садочка, і вони поїхали до лікарні. Оксана лежала бліда, під крапельницею. Дівчинці стало шкоду матір. Та слабо посміхнулась доньці, а на чоловіка глянула холодно.
Борис уже вирішив піде від дружини. Наталка чекала від нього дитину й наполягала, щоб він переїхав до неї. Але сказати дружині він не наважувався лікар застеріг: хвилювати її не можна.
Минали дні. Поки Оксана була в лікарні, Бориса не відправляли у рейси. Він із Соломією кілька разів навідували дружину. Потім приїхала бабуся Ганна, й теща сказала онуці:
Сонечку, посидь у кімнаті, мені треба поговорити з твоїм татом.
Дівчинка пішла. Спочатку було тихо, але потім вона почула, як бабуся знову згадала Марію, а батько щось грубо відповів.
Ганна дізналася про зраду зятя. Спочатку не втручалася, але коли Оксана потрапила до лікарні, приїхала до нього. Він поводився нахабно, казав, що це не її справа.
Оксану виписали, але працювати заборон
