Світлана вимкнула компютер і вже збиралась йти геть.
Світлано Петрівно, тут до вас якась дівчина прийшла Каже, особисте питання.
Впусти її, нехай заходить.
У кабінет зайшла низенька, кучерява дівчина в дуже короткій спідниці.
Доброго дня. Мене звати Левтина. Прийшла вам дещо запропонувати.
Доброго дня, Левтино. Яка ще пропозиція? Ми ж, здається, не знайомі…
З вами ні. А з вашим чоловіком Костянтином більш ніж.
Вона випустила на стіл аркуш паперу. Світлана взяла його, глянула.
«Левтина Марущак, вагітність 56 тижнів».
Що це за дурниця? Для чого мені оце?!
Тут усе просто. Я чекаю дитину від вашого чоловіка.
Світлана витріщилася. Ще й таке
Що ви від мене хочете, привітань?
Ні. Я хочу грошей. Якщо чоловік для вас щось та й значить
За що саме ви просите гроші?
Я зроблю аборт і зникну з його життя. Він ще не знає, я до вас першою. Якщо відмовитеся він піде до мене. Все знаю про вас. Знаю, що у вас не може бути дітей. Тож вирішуйте.
Світлана почала плутатись у думках, абсурд танцював маревною каруселлю.
Скільки ж ви хочете за свою «таємницю»?
Всього лише девятсот тисяч гривень. Для вас мізер. А так чоловік до старості з вами…
Як шляхетно! Дякую за такий шанс! Лишіть номер. Я подумаю, звяжусь.
Тільки не баріться, часу мало, мені аборт робити…
Левтина написала номер і неквапом вийшла з кабінету.
Світлано Петрівно, ви вже йдете? Прибиральниця чекає…
Світлана сховала папірець у сумку.
Так, іду. До завтра, Ганно!
Вийшла з офісу, сіла в свою синю «Таврію». Що це було? Хто ця Левтина? Невже Костик справді…
Дома ретельно розглядала папірець. Тепер чекати, коли чоловік прийде…
Дорога, я вдома! Чим так смачно пахне?
Заходь, дізнаєшся…
Костя ковтаючи слину увійшов на кухню. Світлана дивилась на нього уважно, перехрестивши ноги.
Що сталося? Чому ти так дивишся, аж моторошно
Костю, хто така Левтина Марущак?
Це співробітниця з фірми, з якою я маю справу. А що таке?
Та хто. Каже, вагітна від тебе. Почитай.
Костя схопив папірець, очам не повірив.
Це марення! Я з нею не мав нічого… Як це можливо?!
Тобі краще знати. Вона хоче від мене грошей за аборт. А інакше каже, підеш до неї.
Ніби з глузду зїхала ця дівка! Клянуся своєю кепкою, я тут ні до чого…
Я й сама так думаю. Я людей відчуваю. Це обман, вирішила грошей урвати.
Можна хоч на перевірку, нічого соромитися, я чистий. Дурна змова! Крім тебе мені ніхто не потрібен, Світлано…
Добре. Їдьмо вечеряти.
Наступного дня Світлана набрала номер Левтини й покликала її в кабінет. Левтина з’явилася через пів години.
Слухай, Левтино. Костя не може бути батьком дитини. Я йому вірю. Заробити не вийде. Може робити аборт.
Дивна ви… Чому так йому свято довіряєте? В дзеркало дивились? Вам сорок, хоч як добре виглядаєте, але молодших і красивіших повно!
Є ще щось?
Є. Купіть у мене цю дитину. Аналізи підтвердять батьківство від Кості. Я впевнена.
Але ж у вас не було нічого?
Добре. Розповім правду. Півтора місяці тому корпоратив був, я з Костею познайомилась. Знайомий розповів: дружина у нього багата, дітей не матиме, навіть сурогатна мати не допоможе. Ідеальний шанс заробити. Я звабити Костю хотіла, але він нуль уваги. Це мене зачепило. За мною всі чоловіки бігають…
Вирішила інакше: сестра-фармацевт дала порошок на короткий час людина втрачає память. Підсипала в напій. Він став як у тумані, вела його додому. Користь, що у мене була овуляція. Тепер вагітна. Він нічого не памятає. Є й відео.
Левтина поставила телефон, увімкнула ролик: Костя, непритомний, як скляна лялька.
Для мене аборт раз плюнути. Але я люблю гроші, особливо легкі. Ваша посада не дозволить скандал на всю Україну. Я думала, домовимось. Але якщо ні віддам вам цю дитину. Обіцяю ходити до лікаря, харчуватись правильно. За девятсот тисяч гривень дитина ваша.
Світлана оніміла. Був туман у голові.
Левтино, у тебе дорога в тюрму!
Та що поробиш Всі засоби хороші, щоб вижити. Я у великих боргах, багатий «дядя» несподівано помер. Подумайте! Я сама подзвоню через три дні.
Вийшла. Світлана перехрестилася й випила склянку води. Наче крізь марево летіла кудись.
Увечері все розповіла чоловікові. Той мов у сні.
Мене використали… Я її засуджу
Костю, заспокойся. Давай краще ДНК зробимо після сьомого тижня вагітності. Зясуємо, твоя це дитина… Ми ж і не розглядали інтернат. А тут якщо твій син, може, це шанс від Бога уникнути бездітності…
Господи, ще лиш хвали цю дівку Краще нехай робить аборт і забуде про нас! Тільки не будемо платити ще за це!
Костя грюкнув дверима.
Спогади Світлани попливли назад у часі…
Зустрілися з Костею на факультеті. Кохання з першого погляду. Після весілля зйомна квартира. По інституту допомога від дядька, власна компанія. Вернула борг, Костя свій магазин відкрив. Щасливі були
Дітей дуже хотіли, не виходило. Одного разу ввечері йшли додому з кафе; на них напали пяні хлопці. Хтось із ножем Світлана закрила чоловіка, поранена в живіт… Дивом вижила, але більше дітей ніколи не буде. Матку й яєчники прибрали…
Костя підтримував, як міг Світлана ходила до церкви, ставила свічки, молилася. Часом давала милостиню.
Дуже дякую, дитино. Бачу, туга нависла над тобою Але не журись, сказала бабця біля храму.
Так, бабусю, життя гарне, шкода тільки дітей не буде…
Все буває, в тебе буде дитина. Непростим, дивовижним шляхом…
Світлана махнула рукою, пішла далі, не вірячи…
Аж ось така чудернацька ситуація.
Пройшло декілька тижнів. Світлана наполягла, щоб Костя здав ДНК, Левтина теж. На девятому тижні результат підтвердив батьківство.
От бачите! Готові тепер платити? промовила Левтина, вгризаючись у усмішку.
Я скажу так: знайти жінку для сурогатного материнства не проблема. І сума значно менша. Але, якщо вже так, ми заберемо цю дитину, а заплатимо лише чотириста пятдесят тисяч.
Я ж триста просила!
Тепер ми диктуємо умови. Не хочеш не треба, залишишся з нічим. Добре, що поліцію не викликали Ти й так у виграші.
***
Костю, я домовилась із нею. У нас буде син.
Для чого це все Ще й платити їй…
Може це доля нам подарунок вручила.
Вагітність Левтина провела під наглядом лікарів. Народився здоровий хлопчик. Левтина підписала відмову. Костя записав сина на себе. Всім казали сурогатна мати.
Дякую, що народила від мого чоловіка, сказала Світлана на прощання.
Маленький Олеся оселився з ними у затишній квартирі.
Костю, бачиш, він на тебе схожий
Думаєш? Я у малюках нічого не тямлю, але, певно, вродливий, як і тато
Згадуєш ту стареньку біля церкви? Вона це пророчила… Дитина прийшла до нас дивовижним шляхом
Що буде далі, ніхто не знав, але вони були щасливі саме в цю мить.
Химерними стежками Всесвіт виконує наші бажання
***
Через кілька місяців по телевізору оголосили, що в квартирі знайшли мертву Левтину. Обставини загадкові, ведеться слідство. ДограласяСвітлана міцніше обійняла маленького Олесю, відчуваючи його тепле дихання у себе на шиї. Вечірня тиша була напрочуд спокійна, і навіть Костя відклонив тривожні новини, ніжно усміхаючись до сина.
Хай собі буде минуле, прошепотіла Світлана. Все, що треба, у нас тут, зараз.
Щоночі перед сном вона торкалася долоні сина і тихо шепотіла молитву, відпускаючи біль, страх, провину. Життя дивним шляхом вдалося не так, як мріяла, але справжньо.
Дякую, казала вона у тиші. За цю сімю, за цей шанс хай би що було далі.
За вікнами ледь-ледь шумів дощ, сповиваючи місто, наче оберігаючи сон тих, хто навчився цінувати крихке щастя. І Світлана знала їх більше ніколи не покине надія, бо навіть коли все здається зруйнованим, доля знаходить для кожного свій дивовижний шлях до дива.
Уперше за багато років вона заснула спокійно з усмішкою і вдячністю, знаючи: попереду новий світанок, а її серце вже не порожнє.
