Свахо, та ви, мабуть, дні зо три не їли, що так накuдаєтесb на страви! Але правильно, ви їжте, їжте, бо такої дорогої телятини вам більше ніколи не доведеться скуштувати! — насміхались майбутні багатенькі свати над жінкою. Їй було дуже не комфортно у компанії людей, які то і діло хизуються своїм фінансовим становищем, але заради щастя доньки вона готова була п0теpnіти. Ось настав день весілля. Ніхто не 0чікував чогось доброго від бiдн0ї жінки, але її подарунок ш0кувaв усіх!

Коли Віка розповіла матері, що виходить заміж, та була на сьомому небі від щастя. Проте щастя жінки було недовгим, бо з’ясувалось, що зять з доволі заможної сім’ї. Звісно Любов Дмитрівна хотіла, щоб її донька увійшла в порядну родину, але водночас вона розуміла, що такий союз буде зовсім нерівнuй і на доньку чекає не просте життя. Проте молодим заважати не стала і вже через рік вони побралися.

Чоловік пані Люби швидко покинув наш світ, тому доньку вона виховувала сама. Жінці довелось дуже важко працювати, щоб забезпечити достойне життя для своєї єдиної донечки. У Віки не було модного одягу чи дорогої техніки, зате мати дала їй дещо важливіше — хорошу освіту. Дівчинка вивчилась на вчителя української мови та літератури.

Новина про майбутнє весілля доньки було для Любові Дмитрівни як сніг на голову. У неї не було достатньо заощаджень, щоб допомогти з організацією, на відміну від багатеньких сватів.

Коли мама Вікторії вперше прийшла у гості до сватів, то зрозуміла — усі її побоювання були не даремні. Подружжя було явно високої думки про себе і не упускало жодної можливості втерти носа бідній жінці.

Свахо, ви, мабуть, щонайменше дня зо три не їли, так на страви накидаєтесь! Але правильно, ви їжте, їжте, бо такої дорогої телятини вам в житті більше не доведеться скуштувати! Як вам наша квартира? Усі меблі у нас від відомого дизайнера!

Пані Люба почувалась в край не комфортно поруч з людьми, які то і діло вихвалялись своїм фінансовим становищем. Проте вона чітко вирішила — заради доньки вона усе стерпить.

І ось настало довго очікуване весілля. Люба позичила грошей у рідної сестри, щоб придбати весільну сукню для доньки. Бюджет був невеликий, тому вибір впав на скромну, але водночас дуже красиву модель. Зайвих грошей на новий наряд для себе у неї вже не було, тому довелось обходитись тим, що мала.

Місце для проведення весілля молодята обрали розкішне. Зібралось чимало гостей, а батьки нареченого не втрачали жодної можливості підійти до них та наголосити, що такий пишний бенкет — виключно їх заслуга. Ось тільки це було не зовсім правдою. Вони оплатили місця своїм гостям, а Любов Дмитрівна — своїм. З боку нареченої було всього дванадцять запрошених, але й це далось жінці з великим трудом. Цілий рік вона працювала на двох роботах, щоб відкласти достатньо грошей.

Свято було у розпалі, коли батьки нареченого вирішили привітати молодят.

— Ми хочемо зробити вам подарунок, про який лише можна мріяти. Це сертифікат на дизайнерські меблі. Ви зможете обрати собі й ліжко, і шафу, і комод. Словом, все, що забажаєте! Вітаємо вас!

Усі гості були в захваті від дорогого подарунку батьків.

Не подарунок, а мрія! Кращий і уявити складно! — захоплювались присутні.

А тоді прийшла черга Люби вітати дітей. Усі гості та свати в’яло слухали жінку, адже розуміли, що чекати доброго подарунку від бідосі — смішно.

— Андрійку, сьогодні я віддаю тобі найцінніше, що у мене є — мою донечку Вікусю, бережи її. Я бажаю вам лише одного — бути щасливими! — жінку переповнювали емоції і їй з трудом давалось щось вимовити. Тоді вона дістала з сумочки ключі та вручила молодим.

— Це вам, любі, квартира, щоб ви мали куди поставити меблі, які вам подарували батьки.

Гості аж роти повідкривали від здивування, а свати були в ярості. Ніхто не очікував такого дорогого подарунку від бідної жінки.

І тільки одній Любі було відомо, що насправді та квартира належала її матері, яку жінка забрала жити до себе, по стану здоров’я.

Ця історія чудово показує, що не важливо скільки у тебе грошей, важливо, тільки те, що у тебе в душі!

Оцініть статтю
Джерело
Свахо, та ви, мабуть, дні зо три не їли, що так накuдаєтесb на страви! Але правильно, ви їжте, їжте, бо такої дорогої телятини вам більше ніколи не доведеться скуштувати! — насміхались майбутні багатенькі свати над жінкою. Їй було дуже не комфортно у компанії людей, які то і діло хизуються своїм фінансовим становищем, але заради щастя доньки вона готова була п0теpnіти. Ось настав день весілля. Ніхто не 0чікував чогось доброго від бiдн0ї жінки, але її подарунок ш0кувaв усіх!