Марина сиділа на балконі у своєму будиночку і біль краяв її серце. Вона вже пенсіонерка, має проблеми з серцем і тут ще он така проблема. — син наполягає на продажу власного житла. Усе життя жінка віддавала свою енергію, працюючи, щоб насамперед забезпечити сина Артема та себе, а тепер стоїть перед важливим вибором.
Артем, її єдиний син, завжди був її радістю і підтримкою. Закінчивши навчання, він пішов по слідах матері і тепер успішно працює, мріючи про краще майбутнє для своєї сім’ї. Останнім часом він стає все наполегливішим в їхніх розмовах про квартиру.
«Мамо, може вже пора продати цей старий будинок? Тут немає сучасного комфорту, а вартість сучасного житла росте. Ми з тобою зможемо купити дві затишні і зручні квартири – одну для тебе, і одну для нас,» – сказав Артем, намагаючись переконати матір у своєму плані.
Але серце Марини не підтримувало його ідею. Вона хотіла спокою та збереження звичного середовища, де провела стільки років. Кожен куточок будинку мав свою історію, спогади про радощі і турботи. Тут вона бачила свої успіхи та поразки, тут зростали її мрії та син.
«Сину, ти не розумієш. Ця квартира – це не просто місце, де ми живемо. Вона має душу, сповнена щирості та любові. Я не хочу розлучатися зі своїми спогадами та історіями,» – відповіла Марина, переслідувана розмовами сина.
Кожен наступний день, здавалося, розставляв акценти між їхніми думками. Артем намагався знайти переконливі аргументи, демонструючи переваги нових квартир та величезні можливості для майбутнього. Марина зі свого боку міцно трималася за звичне та знайоме, у чому вона знаходила спокій та розуміння.
Можливо, Артем би не був таким наполегливим, коли б на нього не насідала його дружина. А їй хотілося сучасних апартаментів і окремо жити від свекрухи. Матір Артема ніяк не могла погодитися на такий крок, бо розуміла, що їй залишилося не так і багато цього життя. Вона може навіть не пережити цієї тяганини з оформленням документів. І, зрештою. хто ж їй допоможе облаштувати нове житло?
Однак діти її атакували ледь не щодня. Цього разу Артем прийшов з пропозицією, заставити будинок за позику грошей у банку. Але звідки він візьме таку суму, щоб погасити борг? Його зарплата майже мінімальна. Марина розуміла, що діти хочуть витіснити її з будинку хитрощами. З цього приводу вона і журилася. Не мала в нікого підтримки. І таке рішення також для неї було неприйнятним.
Хай би вже дали їй, старшій жінці, спокій. а потім, коли Марини не стане, хай роблять все, що їм заманеться.
«Сину, я вже б погодилася на продаж будинку, але моя єдина умова – я хочу залишитися в цьому районі, де я вже знаю всіх сусідів, тут моя домівка,» – скаже Марина з болем на обличчі.
Жінка відчувала, якими напруженими стали їхні стосунки. І все через цей продаж. Їй було важко змиритися з ним. Але й не могла терпіти насідання сина з невісткою. Вже й на продаж готова погодитися, лиш би вони до неї ставилися лагідніше.
Ось таким є життя, часом дуже непередбачуване, з несподіваними поворотами. Марина сиділа на балконі і міркувала:
-Що їй робити? Хто б порадив?
