За два тижні до події з цілого села йдуть люди з продуктами: курка, яйця, сметана. Все це несуть до хати, де буде проходити весілля. В лісочку вже є сосна, яку встигли помітити. З неї зроблять весільну браму і вже чітко відомо скільки це буде коштувати – 3 літри самогонки.
Скоро заріжуть кнура та свиней. З найближчих вулиць жінки зносять кльоші, кілішкі, ножки обмотують різними нитками, аби кожна назад забрала своє, а не сусідки. На палатку з хатів жителів села зносять капи і церети, звозять лави і столики. Бо палатка має бути файною, без коврів і кап не обійдеться аж ніяк.
Троє хлопців і молоді десь зо 7 днів до весілля шурують по болотах до всіх далеких родичів і кажуть:
“Просили мама, просили і тато, і я Вас прошу….”
Гостей має бути 250 осіб, всі добре пам’ятають хто запрошував їх і хто приходив. А якщо не просили, то будеш сидіти в суботу в хаті і тільки сусіди, які знають всі подробиці, хитро будуть питати “н’а вас шо, не просили на вісілє?
Дітлахи перш за все зметуть дбайливо спечені медовички, горіхи, гриби з маком, які будуть горою стояти на кльошах.
Комірник буде головним на весіллі (якщо не рахувати наречених). Бо в нього буде велика влада – ключ від комори, в якій стоїть бідон самогонки, копчені шинка і ковбаса і купа іншої смакоти.
Все подвір’я притрясли тирсою, найліпші музики вже бринькають на гітарах і іоніці. На перших акордах все село насторожилось і чекає.
“Музики радо вітають дорогих гостей і бажають гарної весільної забави!”
Гості пару хвилин чекають як ті грають і всидливо стоять в куті. Роздивляються як виглядають гості і хто що вдягнув на свято. Перший гість несе трохи грошей «за марш», потім дістає замотану бутилку горівки, яку замотали в газетув і дає хазяїну забави. Все, посвята пройшла успішно. Далі дружки кожному чіпляють малого букета і тепер ти офіційно рахуєшся на весіллі.
А що далі? — Танці, співи, бігають діти, всі сміються, другий стіл, вибило пробки, всі запалюють свічки, знов співають, хтось побився, кров, білі сорочки вже не білі, танці, хустинки, шаріки, третій стіл,а потім співають, співають, співають…
А потім після цього всім селом «лікуються» тиждень, доїдають і допивають все на повісільному. Так само як і клали палатки так і розбирають (з самогонкою) і з нетерпінням чекають другого весілля.
А як весілля проходили у вашому дитинстві та юності? Що ви пам’ятаєте?
