Сидиш вдома цілісінький день і нічого не робиш після цих слів я вирішила, що без покарання він не залишиться
Ще до заміжжя мені подруги нашепотіли, що щойно чоловік одружується, відразу думає, що дружина його власність, і починає показувати своє справжнє обличчя.
Але я як справжня наївна дівчина думала: Мій Сашко не такий! Ще перед весіллям він зі мною носився як з писаною торбою: ні слова грубого не скаже, боявся мене образити, без мене нікуди не йшов. Але, як то часто буває з усіма жінками, я помилилася. Хто ж знав, що після весільного танцю молодого ловить якась незрозуміла трансформація?
Мій чоловік почав підюжувати на мою маму вже через кілька місяців після весілля. Нащо вона тобі телефонує, а ще й щотижня приходить? Звісно, я погодилась, мені ж своє сімейне щастя руйнувати не хотілось, подзвонила мамі й сказала: Мамо, давай спілкуватися тихенько, щоб Сашко не чув. Але й цим все не закінчилося. Я завагітніла, а потім залишилась без роботи. На жаль, вагітність була складною, потрібно було весь час лежати, на роботі контракт не продовжили. І от тоді мій Сашко взявся за старе: Сіла ти вдома, цілий день байдики бєш! Я знову промовчала ну а що, вагітна, а якщо він піде?
Коли нашій донечці Катрусі виповнився рік і кілька місяців, чоловік почав вимагати, щоб я його, не більше, не менше, як короля поважала. Коли повертався додому з роботи, я мала стояти в коридорі з капцями в руках, щоб він чоботи з ноги в капці переступив; обід на столі, пироги пахнуть і борщ ще булькає на плиті, не приведи Господи, якщо щось не так.
З дитиною ну, звісно, то лише жіноча справа, йому ж ніколи. Загалом, я вже ледве ноги волочила. Тож я спакувала сумку, взяла Катрусю і рушила до мами в Житомир. Не розмовляли ми з Сашком цілих два місяці. Життя тривало: повернулась на роботу, з кожним днем гарнішала. Одного дня чую дзвінок у двері. Стоїть мій благовірний: худий, як швабра, щоки звалились, сорочка хоч викидай, а нести нести. Став на коліна й почав просити пробачення. Я ж до нього: Ну що, Сашку, будеш тепер куховарити? Йдеш на курси від шеф-кухаря і вперед будемо готувати й прибирати на рівних! Він погодився, але подивимось, як справи підуть. Головне гумор і борщик у хаті!
