Тиждень уже їсти не хочеш, чи то закохалась, Марічко? питала Ганна, хатня робітниця.
Так, сподобався мені один хлопець, але він, схоже, не дуже помічає мене, відверто зізналася Марія. Теж студент, на паралельному курсі вчиться. Не знаю, що робити, щоб звернув увагу.
Нічого не роби, не дівоча справа до хлопців першою чіплятися, за нашого часу
Ой, тітко Ганно, вже чула я про ваш час. А зараз життя зовсім інше, відповіла Марія, закінчуючи снідати. Гаразд, біжу, сьогодні на першу пару в універі не можна запізнюватися, а той наш викладач-злюка ще й на лекцію не пустить.
Біжи, біжи, перехристила її Ганна і зачинила двері.
Марія народилася в заможній родині, з дитинства не знала потреби. А розуму її навчала тітка Ганна, старша сестра матері, яка також була хатньою робітницею. Дорослі кликали її Ганнусю, а Марія тіткою Ганною.
У Ганнусі своя доля. Вийшла заміж у селі за місцевого Олексія, був чоловік роботящий та добрий, але прожила з ним лише рік загинув. Працював лісником, мабуть, утонув у болоті. Шукали довго, але так і не знайшли. Залишилася Ганна сама, навіть дитину не встигла народити.
Від горя спочатку хотіла втекти до монастиря, та передумала.
Яка з мене черниця? Ще й брешу іноді, і лихе слово можу в гніві сказати. Так і лишилася в селі, жила з батьками.
Молодша сестра Наталя вийшла заміж у місто. Їй пощастило чоловік був на пять років старший і вже обіймав високу посаду. Згодом вони збудували великий будинок, народилася донька Марія. Тоді й запропонувала Наталя сестрі переїхати до них.
Ганнусю, переїжджай до нас у місто. Ми з чоловіком працюємо, будеш за Марією доглядати, гот
