Колись Еріх Марія Ремарк мудро зауважив: «Жінка, яка економить на собі, викликає в чоловіків лише одне бажання — економити на ній!»
Спочатку ми бережемо себе, потім життя береже на нас.
Скромність, вихованість і доброта — якості, що так гарно співаються в романах. Та лише в романах вони знаходять свою винагороду. В житті ж все інакше: для кожного недобросовісного чоловіка скромність і доброта — це лише нагода скористатися слабкістю.
Не всі світлі риси однаково корисні. Іноді вони стають згубними: коли поряд з чесною людиною виявляється бешкетник, що використовує її, добро служить лиху. Пам’ятайте про це.
Кожна добра, вихована й скромна жінка повинна вміти розбиратися в людях, щоб не дозволити собою помилуватися. Але щоб зрозуміти інших, треба спершу зрозуміти себе: чому жінки так часто економлять на собі? І що вони за це отримують?
Ніхто не подякує вам за ощадливість до себе. Ідеться не лише про гроші: жінки відмовляють собі у відпочинку, старанно піклуються про близьких на шкоду собі, відкладають власні мрії заради інших — це й є економія на власному житті.
Люди швидко звикають: коли вам потрібно мало, вам дають мало. Спочатку ви економите на собі, потім усі економлять на вас. Від такого життя жінки виснажуються й розчаровуються. Коли вона запитує долю, за що їй таке — коли всі навколо живуть, а вона лише віддає, — навколо лишається тиша.
Ніхто не зрадіє, що ви втомлені, що вам погано, що вже не хочеться сміятися. Ніхто не скаже вам «дякую» за те, що ви себе не шкодували. Ані ви, ані оточення.
Погані звички ведуть до поганого життя:
Добрі звички не завжди приносять щастя, але погані — неодмінно ведуть до лиха. Звичка економити на собі народжується разом із коханим чи дитиною. У світосприйнятті все зміщується: якщо раніше ви були для себе головним пріоритетом, то тепер — вже ні. Мати любить дитину так сильно, що готова на все. Закохана жінка жертвує власним часом, комфортом, мріями — лише б бути поруч із тим, кого кохає. І діти, і коханий швидко звикають, що ви віддаєте себе їм. Адже саме ви їх до цього привчили.
А що станеться, коли жінка схоче повернути собі себе, перестати відмовляти собі у всьому? Ті, заради кого вона жертвувала, розсердяться. Так-так, ніхто не скаже: «Дякую за ці роки, тепер наша черга піклуватися про тебе!» Навпаки — вам будуть дорікати: як ви смієте забирати те, що й так належало їм?
Якщо жінка боїться йти проти цього обурення, проминуть роки, а потім вона зрозуміє: «Куди ж поділося моє життя?» Якщо не хочете, щоб ваші дні минули за ширмою чужих потреб — не економьте на собі. Кожна людина має право на щастя.
Невпевненість знищила мільйони можливостей:
Що означає економити на собі у ширшому сенсі? Це вірити, що ви недостойні посади, про яку мрієте, що хтось кращий, розумніший за вас. Думати, що вам ніколи не навчитися танцювати чи малювати, адже ви новачок, а навколо стільки талановитих. Вважати, що інші жінки кращі лише через рівніший ніс або густіше волосся.
Економія на собі — це звичка, що змусить вас задовольнятися малим і не вимагати більшого. Вона породжує страх відмови: якщо щось не вдалося, якщо хтось сказав «ні» — це не причина опускати планку.
Це звичка, що не дозволяє мріяти, не дозволяє йти до чогось далекого й, здавалося б, недосяжного — до щастя.
Не економьте на часі для себе, на вечорах із улюбленою книгою, на дрібних радощах, які так любБо життя — не тільки про те, щоб віддавати, а й про те, щоб нарешті дозволити собі бути щасливою.
