Ось адаптована історія:
Не було б щастя
Керівник відділу продажів Тарас був неодружений, тому, побачивши молоду й гарну Олену, одразу закохався. Вона прийшла перший день на роботу до його відділу, і він тут же підійшов до неї.
Доброго ранку, колего, промовив він із такою теплою усмішкою, що погляд Олени мимоволі затримався на ній.
Доброго ранку, відповіла вона ніжним голосом і посміхнулася у відповідь.
Отже, приступайте до своїх обовязків. У курс справи вас введе Наталя, вона тут старша, він глянув у її бік, ознайомтесь із посадовою інструкцією. Бажаю успіхів, сподіваюся, злагодимося.
Колеги, переважно жінки, із цікавістю спостерігали за своїм керівником, і коли він вийшов, Наталя прошепотіла сусідці Ганні:
З яких це пір наш Тарас так уважно ставиться до новеньких? і обидві засміялися.
Олена спочатку придивлялася таки новий колектив. Поводилася не абияк скромно, бо скромність взагалі не була її рисою, а просто зайняла позицію спостерігача. Молода, але вже з досвідом їй усього двадцять два, але вже з сімнадцяти років розбила кілька сімей. Навіть у коледжі встигла закрутити роман із викладачем набагато старшим за себе, але першим опамятався саме він і припинив зустрічі, бо чутки дійшли до його дружини.
Минув час, і Тарас якось запропонував їй зустрітися після роботи в кавярні.
Чому б і ні? Ви мій керівник, а з керівником треба підтримувати гарні стосунки, так би мовити, налагоджувати звязки, усміхнулася вона.
Олена посміхалася так мило й щиро, що він спочатку подумав жартує. Але зрадів, адже вона погодилася. Тарасу тридцять, і він ніколи не був одружений. Були стосунки, але до серйозного кроку не дійшло. Тому цей роман закрутився швидко: закохалися, зустрічалися, і всі колеги разом здивувалися, коли він оголосив, що вони з Оленою запрошують їх на весілля.
Сімейне життя Тараса
Усі бажання та примхи Олени він виконував. Він навіть прийняв її умову.
Поки що не плануємо дітей, я хочу пожити для себе. Коли буду готова стати матірю, повідомлю. А поки що, любий, ніяких пелюшок і розпашонок.
Тарас думав, що пройде час, і дружина зрозуміє: сімя без дитини не сімя. Час ішов, а Олена не збиралася народжувати, і кожного разу, коли він заводив розмову про дитину, різко обривала його.
Тарасе, я ж тебе відразу попередила, і ти погодився. Тож не забивай мені голову цим. Я ще не готова.
Минуло ще трохи часу, і одного дня чоловік побачив, як дружина, розгублена, вийшла з ванної з тестом на вагітність у руках.
Олено, ти вагітна? вона кивнула.
А він від щастя підхопив її на руки, а вона розплакалася.
Я не хочу народжувати! Не хочу бути товстою коровою. Ти маєш щось зробити! але він тримав її на руках і цілував у мокрі від сліз щоки.
Не сердься, не плач, це ж щастя. Як же я тебе люблю, Оленко. У нас буде дитина!
Але Олена була рішуча: пішла до лікаря і взяла направлення, щоб позбутися вагітності. Та Тарас прибіг у лікарню вчасно вона ще не зайшла до кабінету. Зі скандалом вивів її на вулицю.
Благаю тебе, Олено. Не роби цього, нехай народиться наша дитина. Я тобі у всьому допомагатиму. Обіцяю, вже благав він.
Дружина погодилася, але з умовою: міняти пелюшки, підгузки вона не буде, і вночі до дитини теж не вставатиме. Усю вагітність Тарас не відходив від неї, виконував усі бажання. Нарешті настав момент, і він відвіз її до пологового. Лише коли на світ зявилася здорова донечка, він із полегшенням зітхнув.
Задоволений і щасливий поїхав додому відпочити. А наступного дня, коли приїхав до пологового провідати дружину з донечкою, йому раптом сказали:
Вашої дружини тут немає. Вона втекла, дитину залишила.
Не може бути! не повірив Тарас. Може, вона кудись вийшла? Пошукайте її!
Ні, вона пішла. Ось записка, медсестра простягнула йому складений папірець.
Ні в офісі, ні вдома Олена не зявлялася, на дзвінки не відповідала, змінила номер. Лише через півтора місяця вона подзвонила Тарасу.
Збери мої речі. Приїде мій Артем і забере їх. На розлучення подавай сам, я все одно не прийду.
Про донечку навіть не заговорила не потрібна вона їй, як і Тарас. Так і став він для маленької Марійки і матірю, і батьком. На щастя, неподалік жила його мати, яка допомагала з донечкою.
Соломія
Почувши дзвінок, Соломія піднесла телефон до вуха дзвонила зі школи вчителька Данилка, її сина. Він навчався у другому класі.
Терміново приходьте до школи! Ваш син тут учинив таке і кинула трубку, не вдаючись у подробиці.
Солом
