Щастя, коли за спиною родина
З армії повернувся Хома ще здоровішим, ніж пішов. Молодший у великій родині четверо братів було в батьків, він ніби зібрав у собі все найкраще від усіх. Високий, майже під два метри, плечистий, зі світлим волоссям і блакитними очима, що дивилися на світ доброзичливо. Завжди готовий прийти на допомогу, та й силою Господь його не обділив.
Минуло три дні, як він повернувся до рідного села Синьогіря, зустрівся з усіма родичами та друзями. Якраз йшов із крамниці й побачив Соломію. Він осторонів, побачивши перед собою таку гарну дівчину, хоч і невисоку.
Оце так красуня! Невже у нас такі водяться? Чи я щось пропустив, і нові дівчата вже виросли? одразу ж привітався.
Добрий день, усміхнулася вона, мене, звісно, не пригадаєш, я не місцева.
Хома, мене звуть. А тебе?
Соломія, Соломія Олегівна. Я вчителька початкових класів, рік, як приїхала.
А я з армії повернувся.
Вони довго стояли й розмовляли, ніби знали одне одного ціле життя. Уже й сусіди почали на них позирати мабуть, у думках уже й повінчали. У селі так швидко А Хомі з Соломією справді так сподобалися один одному, що розходитися не хотілося.
Ввечері Хому не відпускали думки про гарненьку Соломію.
Мамо, а де живе та новенька вчителька, що дітлахів у школі вчить?
Мати здивовано подивилася на нього.
Віддали їй будиночок після баби Андріїхи, вона вже давно померла, а хата ще міцна. Там і оселилася Соломія Олегівна. А що, сподобалась? Вже приглянув собі дівчину?
Приглянув і здивувався, промовив Хома й рушив із хати.
З того часу вони почали зустрічатися, а потім Хома запропонував Соломії руку й серце вона погодилася. Гучне весілля гуляло на все село. Багато дівчат образилися на Хому.
Чому одружився з приїжджою? У нас же в селі гарних дівчат повно!
Та з часом звикли й прийняли, тим більше Соломія вчила дітей, і село її за це поважало. Діти її любили, батьки теж.
Хома переїхав до Соломії у батьківській хаті жив один із братів із родиною, тому місця не вистачало. Він умілий, у нього все в руках горів
