Моя історія почалася з несподіваної звістки, що моя сестра, Олена, покинула країну та залишила своїх двох дітей — моїх племінників, Влада і Анну. Цей непередбачений поворот подій відразу змінив моє життя.
Мене звуть Дарія, і я завжди прагнула бути сильною та допомагати іншим. Коли Олена зникла з нашого життя, звірячі обов’язки материнства спали на мене. Відразу ж я вирішила, що не дозволю, щоб ці діти страждали через відсутність материнської любові та піклування.
Влад і Анна потребували мене більше ніж будь-коли. Початково їм було важко зрозуміти, чому їхня мама їх покинула, і я робила все можливе, щоб заспокоїти їх та дати їм безпеку та стабільність, яку вони так потребували.
Життя з двома дітьми виявилося викликом, але я ніколи не скаржилася на свою долю. Я була горда, що мала можливість допомогти і надати їм домівку, де вони почували себе в безпеці. Хоча ми не були біологічно пов’язані, але я відчувала безмежну любов до них.
З кожним днем ми разом переживали радості та труднощі. Я старанно працювала, щоб забезпечити їх фізичні та емоційні потреби. Ми проводили багато часу разом, граючися, навіть вчилися разом і підтримували одне одного у всіх життєвих ситуаціях.
Олена рідко контактувала з нами, і коли робила це, то вона намагалася виправдатися та обіцяла, що повернеться. Але з часом я зрозуміла, що маю бути реалістичною і прийняти, що я стала їхньою матір’ю на повний робочий день. Мені було важко прийняти цю реальність, але з моральною підтримкою від друзів і сім’ї я змогла перетворити свою обов’язковість на велику любов.
Влад і Анна росли швидко, і я була свідком їхнього розвитку, їхніх перших кроків та успіхів у навчанні. Бачити, як вони стають сильними та впевненими людьми, було для мене найбільшою нагородою.
Ці діти дали мені силу і сенс життя, а кохання, яке я надавала їм, було винагородою само собою.
Так, іноді моє серце запитувало, чому Олена залишила їх. Але я навчилася не залишатися в минулому і фокусуватися на тому, що маємо сьогодні. Я дякую долі за те, що довірила мені цих прекрасних дітей і дозволила мені стати їхньою матір’ю. І хоча Олена може бути далеко, я знаю, що моє кохання та турбота забезпечують їм те, що вони потребують для щасливого життя.