**Щоденник**
Нарешті в нас із Тарасом зявилася своя оселя. Купили, здійснили давню мрію, а доньці вже майже пять, а ми все кочували з однієї орендованої квартири в іншу.
Тарасе, я така щаслива, проговорила Оксана, прокинувшись першого ранку у власному домі та пригорнувшись до чоловіка. Сплю у своїй квартирі, точніше, у нашій Це ж щастя! емоційно додала вона.
Я теж радий, спокійно відповів чоловік. Він завжди був стриманіший за Оксану.
Ця його врівноваженість не раз рятувала їхній шлюб, бо Оксана була запальною, а Тарас ненавязливо заспокоював. На цьому, і, звичайно, на коханні, тримався їхній союз.
Так-то воно так, промовив він, але нам ще ремонт пережити. Квартира в такому стані, що
Так, згодна, але чого ти боїшся? Зробимо ремонт і житимемо щасливо. Правда, гроші потрібні, а ми вже всі вклали в саму оселю, сказала Оксана.
Слухай, може, візьмемо кредит? Якщо вже купили житло без нього, то на ремонт певна сума потрібна, і, гадаю, оглянув спальню, не мала.
Ой, знову кредит? За авто щойно розплатилися, невдоволено зітхнула Оксана. Але де ще гроші взяти? Батьків ми вже просили на квартиру, вони допомогли, слава Богу. Тепер самі мусимо викручуватися. Гаразд, Тарасе, візьмемо кредит.
Візьмемо, зробимо ремонт і вільні. Тоді й на відпочинок поїдемо, мріяв Тарас, а дружина його підтримувала.
Так і вирішили. Квартира давно не бачила ремонту. Оксана завжди думала:
Якщо колись буде своя оселя, я точно знатиму, як її облаштувати.
І ось сталося диво вони з чоловіком купили квартиру. Та все виявилося складнішим, ніж вона уявляла. Вже й кредит взяли.
Квартира була не маленька, функціональна, якщо, звичайно, її правильно обставити. Трикімнатна, а найголовніше велика кухня. Саме таку Оксана й хотіла. Не подобаються їй кухні, де всі товчуться один одному під ногами.
У доньки тепер окрема кімната, вона теж рада можна розкласти всі іграшки й розсадити ляльок.
Ідеї щодо ремонту в Оксани були, але їхнє втілення обіцяло справжню революцію. Багато чого треба було переробити. Її мрії розбивалися об дрібниці: то двері невдало розташовані й заважають розставити меблі, то труби стирчать не там, де треба.
Тарасе, ти знаєш, скільки коштує дизайнер?
Досить багато, жінко. Дизайнери беруть чималі гроші, нам із тобою не під силу, спокійно відповів чоловік.
Весь вечір вони сиділи на підлозі, вибирали кольори для стін. Зупинилися на бежевому теплому й затишному. На суботу домовилися їхати до «Епіцентру» за будматеріалами.
Але в пятницю Тарас прийшов із роботи радісний.
Оксано, сьогодні з хлопцями обговорювали ремонт. Ти не повіриш, але Дмитро запропонував свою знайому дизайнерку, причому дуже класну. Навіть нашому директору проєктувала.
Та
