Родичі звалилися, як сніг на голову. Вони приїхали з торбами гостинців. З пакетів дістали: три коробки цукерок, два вафельних тортика, три пачки вафель, багато різного печива, зефір, соки, а також багато фруктів. Син гречно подякував, а хутенько заховала подарунки.
У доньки моєї родички буде весілля. Молоді не мають змоги їх прийняти, тому вони приїхали до нас. Мені приємно, що вони вважаю мене з сином заможними. Я — пенсіонерка — отримую мільйони і можу дозволити собі утримувати трьох працюючих родичів. Син, який тимчасово працює неповний робочий день, теж купується в грошах. Не інакше!
Я намагалася натяки родичам не їхати до нас. Ми не голодуємо, але живемо скромно. Як нам прокормити ще трьох чоловік? На обід поставили чай, хліб з маслом та печиво. Ми не ховаємо їжу. Такій набір продуктів наш звичайний обід.
Родичі перешіптувалися. Їм не сподобалося їжа, якою ми їх годували. А на що вони розраховували? Шведський стіл? Я перепрошую, ми не такі багаті.
На вечерю пригощала легеньким супом, бутербродами з плавленим сиром та чаєм. Родичі їли з кислими обличчями. Вони всіляко показували своє невдоволення. Вимагали поставити на стіл все, що вони придбали. Як це розуміти? Нам зробили подарунки чи привезли солодке для себе? Треба було одразу попросити покласти покупки в холодильник і не чіпати!
Родичі довго сварилися з нами. Прогостювали в нас півтора дня і кудись поїхали. Не знаю, де вони будуть і знати не хочу. Більше їх приймати не будемо. Добре, що подарунки залишились. Хоч щось приємне за ці дні!
