«Рідна кров»
Ганнусю, я була у лікаря, здала всі аналізи. Справді погано. Якщо негайно не розпочати лікування, то довго я не протримаюся. Потрібні гроші операція складна, хімія, ліки. Звідки їх взяти?
Нічого, кохана, усе буде добре, я певен! Я з тобою! Щось придумаємо!
Треба мамі сказати, боюська за її серце. Захвилюватиметься. Але й мовчати не можу вона ж усе одно здогадається. Треба її підготувати.
Ганна не могла повірити, що це сталося з нею. Ще ж молода, сорока навіть не минуло. Жити б і жити, а тут така хвороба.
Добре, що вона не сама Микола поруч, і його син Олежко, який став їй як рідний. Власних дітей Бог не дав, тому перший чоловік і покинув. Ще є мати, сестра, небіж. Нічого, вона впорається, а вони її підтримають.
Микола сам виховував сина. Дружина подала на розлучення й зникла, коли Олежкові виповнилося два роки, і більше про неї нічого не чули.
З Миколою Ганна познайомилася в парку. Вона виводила собаку, а він грав із сином. Заговорили, потім почали зустрічатися. З ним було тепло й спокійно, тому вона з радістю вийшла за нього.
Спочатку жили в її квартирі, яка дісталася від бабусі. Потім продали й купили більшу у старій було тісно втрьох. Були плани на майбутнє, а тепер усе пішло шкереберть.
Не відкладаючи, Ганна приїхала до матері з тортом.
Мамо, тільки не хвилюйся, але я мушу тобі сказати. У мене виявили рак. Якщо не лікуватися Ти ж розумієш. Тепер з Миколою думаємо, де взяти стільки грошей
Ой, Ганнусю, як же так? Звідки рак? Нічого ж не боліло, завжди була міцна й здорова, не то що Оксанка. З дитинства її по лікарнях возила. Отаке лихо
Цього Ганна й боялася маминої реакції, істерик та розпачу. Але що поробиш? Краще сказати всю правду одразу.
А я й нічи не зможу допомогти. Усі гроші віддала Оксаниному синові на нову машину. Позбалувала онука. Він так давно мріяв. У тебе ж дітей нема, то я тепер Оксані та її синові допомагаю. Єдиний онук, ти ж розумієш.
Ще є в мене вклад у банку, але я не можу зняти відсотки втрачу, а там чимало, дуже шкода Батько перед смертю наказав покласти ті гроші, щоб додаток до пенсії був.
Та я ж і не прошу, просто сказала.
Микола продав машину. Цього вистачило на перший етап. Ганна лігла до лікарні, де їй зробили операцію. Попереду було лікування, від якого залежало її життя.
Ох, доню, виглядаєш не дуже! Що лікарі кажуть, чи є шанс одужати?
Покажеться, мамо Сподіваюся на краще, я ж завжди вірила у добро. А Оксана що так і не завітала?
Вона з чоловіком поїхала до Туреччини, на відпочинок, але постійно питає про тебе й передає вітання.
І на тому дякую. Вона, як дізналася про мою хворобу, зразу змінилася. Подзвонила пару разів і все. Ну, і Бог із нею
Ганні було боляче, що сестра так поводиться. Жодної підтримки. Навіть теплого слова не знайшлося
Миколо, лікар сказав, що потрібні дорогі ліки. Є дешевші, але вони гірші, і не факт, що допоможуть. Що робити? Звідки взяти стільки грошей не уявляю
Галю, не хвилюйся, я знайду! Я ж твій чоловік! Олежко дуже сумує, чекає т
