Про яке розлучення йде мова,мамо? У нас ж щойно було весілля

Визирнувши у вікно,Стас відразу побіг на вулицю. Він любив почалапати по калюжам,і тому сильно спішив ,щоб випередити сонце що могла висушити його забаву. Бризки рохлюпувались в різні боки,та хлопчик цьому ще більше радів.

За цим всім спостерігала Олена,що виглядала із вікна будинку . Як же дітям трошечки треба для щастя.Та для свого Стасика вона була готова на все,тільки щоб хлопчик усміхався…

Олена прогнала чоловіка,який знущався над нею і дворічним Стасиком,тому виховувала сина сама .Колишній чоловік був пиякою ,який ще до всього ніде не працював,і Стасик дуже сильно його боявся. Та він непогано жив-теща висилала їм гроші з Іспанії.Олена спочатку надіялась , що все буде добре,і чоловік скоро знайде роботу,і всіляко підтримувала його,думаючи що всі ці труднощі тимчасові..

Але скоро вона все зрозуміла-друзі,випивка,гулянки не перестали бути і тоді коли хороші варіанти роботи знаходились,а він просто тим нехтував ,вибираючи веселощі..

На ринку Олена торгувала до пізньої осені квітами,хоч і мама висилала їй грші з-за кордону.І ось одного недільного ранку до них з сином ,на ринку підійшла одна жіночка з дивним запитанням:
– Добрий ранок, панянко.Ви вільні в цю суботу?

– Доброго ранку.А чому ви запитуєте? Ми з вами знайомі? – здивовано запитала Олена,бо вона і дійсно могла не впізнати когось із знайомих.

–Ні-ні.Вибачте,ми незнайомі., –сказала жінка стурбованим і сумним голосом.І їй стало незручно перед незнайомою людиною,що вона отак просто війшла з нею в діалог

Було видно що вона от-от заплаче
-Вибачте мені,просто я вже не знаю кому і що мені казати від безвиході.

-Розумієте,в цю суботу мій син має святкувати своє весілля.Але 3 дні тому його наречена покинула,і повернулась до свого колишнього,ніби то любов вернулась,як вона казала…

А ми вже всіх покликали,все вже готове до прийому гостей.Син взагалі сам не свій.Це ж який сором на все село. Я не знаю як таке просити.Але зрозумійте мене як мати матір,все найкраще для сина хочу.

Ви побудете пару днів нареченою мого сина,хоча б на день весілля? А потім відразу і розлучитесь.Ніхто нічого не зрозуміє,бо не бачили ще нареченої мого синочка.Вони не так то і давно познайомились,десь 2-2,5 місяці тому

Було видно що жінці дуже важко даються ці слова,як і таке рішення.
А Олена була просто шокована від всього почутого і на мить просто застила в одній позі. Але,ще трохи подумавши,і оговтавшись від здивування, вона погодилась.Дуже вже їй стало шкода цю жіночку,яка набралась сміливості просити про таке заради свого сина.Та й хлопця , якого кинули перед самим днем весілля,стало шкода.

–Дуже тобі дякую,дівчинко.Ти така добра і співчутлива.
От не просто так я підійшла саме до тебе. Вже 3 дні я тут ходжу і дивлюсь за тобою,моя люба, та за твоїм синочком,та от тільки сьогодні наважилась підійти.Я якось зрозуміла ,що малого ти виховуєш одна,бо ніхто вас не зустрічає,не дзвонить. А твої очі дуже хороші,хоч і сповнені туни.То давай вже підемо за сукнею нареченій і її синочку?-вже впевненіше говорила Лариса Миколаївна

…Весілля гуляли усім селом.Молодята воркували,як закохані голубки,а гості ніяк не могли налюбуватись нареченими.Але ніхто навіть не здогадувався про що так мило бесідували молоді,які тим часом дізнавались елементарне про один одного,починаючи від дати їхнього народження.

Напевно ж,ведучий питатиме їх про їхнє знайомство і різні вподобання,тому треба було бути готовими до всякого роду таких запитань.

А навпроти молодят сидів син Олени,Стас.Він дивився за своєю веселою і такою щасливою мамочкою,та за її красенем –нареченим,який завжди щось розказував їй,та смішив цим.

Весілля пройшло краще ніж очікувалось.Всі гості розійшлись по домівках.Олена так добре себе почувала тут,як ніби серед близьких людей,тим часом допомагаючи збирати зі столу.

– Я тобі так вдячна,моя дівчинко. –і вона ніжно обійяняла свіжоспечену невістку
. –Ти з Стасиком відпочинь а вранці ми вас відвеземо додому.А розлучишся,коли того сама захочеш..

–Про яке розлучення йде мова,мамо? У нас ж щойно було весілля, – перебив син Лариси Микодаївни,Андрій.
–Я звичайно був проти всієї цієї затії.Але зараз я щиро вдячний.

Олено ,я б дуже хотів щоб ти дала нам шанс.Адже я відчуваю що знайшов в тобі рідну душу-свою дружину і найкращого сина.
–Так,напевно варто ризикнути.

А Стасик підійшов до мами та чоловіка,який йому дуже сподобався і міцно всіх обняв.Так вони і стояли,втрьох.

В Лариси Миколаївни на очах забриніли сльози. Ще вчора вона могла тільки мріяти про таке,а сьогодні її молитви та прохання справдились
Не могла стримати сліз і жінка вдруге,коли через 3 місяці молодята повідомили,що вони з Стасиком очікують на ще одного братика.

Оцініть статтю
Джерело
Про яке розлучення йде мова,мамо? У нас ж щойно було весілля