— Приготуйте смачні страви для свого сина самі, або ж ви тут лише для роздачі!

**Сьогодні щось зламалося всередині мене.**

«Та що ти розумієш у готуванні?» — різко кинула Ганна Миколаївна, вихоплюючи з рук невістки Олени каструлю. «Пшоняну кашу варити — це ціле мистецтво!»

Олена стояла посеред власної кухні, не вірячи очам. Три дні тому свекруха переїхала до них «на час ремонту», а вже встигла перевернути їхнє життя догори дригом.

«Ганно Миколаївно, — тихо сказала Олена, — це моя кухня. Я сама вирішую, що готувати.»

«Твоя?» — усміхнулася свекруха. «А хто квартиру купував? Мій син! Отже, і я тут господиня не менше за тебе!»

У цю мить щось усередині Олени розірвалося.

Їй сорок два, і вона звикла поступатися. Робота у дитячому садку навчила її терпінню. Але те, що відбувалося в її домі, переходило всі межі.

Ганна Миколаївна з’явилася в неділю з трьома величезними сумками.

«Довелося б мені у вас пожити тиждень-другий», — бадьоро заявила вона.

Андрій, чоловік Олени, як завжди, коли справа стосувалася матері, перетворився на безвольну ляльку.

«Звісно, мамо, влаштовуйся.»

І почалося. Свекруха перепрала всю білизну, переставила меблі, викинула половину кімнатних квітів — «пилесосники». На другий день взялася за кухню, викинувши всі «заморські» спеції. Андрій мовчав.

«Та годі тобі, потерпи трохи, — сказав він дружині. — Вона моя мати. І досвіду в неї більше.»

У цю секунду Олена зрозуміла — розраховувати їй ні на кого.

А вранці сталося те, що стало останньою краплею. Олена прокинулася від запаху палення. Вискочивши на кухню, вона побачила, що на плиті димиться каструля, а Ганна Миколаївна стоїть біля вікна та розмовляє по телефону.

«Ганно Миколаївно! У вас щось горить!»

«Ой, та годі, — махнула рукою свекруха.»

Олена сама кинулася до плити. Каструля була безнадійно зіпсована.

«Це ж моя улюблена каструля!»

«Ну і що? Зате каша вийшла справжня, зі скоринкою!»

У цю мить на кухню увійшов Андрій.

«Що тут відбувається?»

«Та ось твоя дружина кричить через якусь каструлю, — поскаржилася Ганна Миколаївна.»

«Олено, — втомлено сказав Андрій, — не треба так реагувати. Мама ста«Олено, — втомлено сказав Андрій, — не треба так реагувати, мама старається для нас.»

Оцініть статтю
Джерело
— Приготуйте смачні страви для свого сина самі, або ж ви тут лише для роздачі!