Довший час ми з чоловіком жили у квартирі, яку орендували. Старалась відклади гроші, щоб купити житло у майбутньому. Через декілька років наш знайомий, який працював у будівельній фірмі запропонував нам житло за гарну ціну і ми довго не думаючи погодились. Я раділа, що нарешті у нас буде власне житло, але на жаль квартира знаходилась не в тому місці, де я хотіла б жити. Нам не вистачило б грошей, щоб купити квартиру в тому районі який мені подобався. Житло там було значно дорожче, тому ми довго не роздумували над пропозицією друга, бо житло нам було необхідне. Нам дуже пощастило, бо житло здали швидко і ми могли відразу туди заїжджати, бо ремонт вже був зроблений. Але було одне велике «але» : я не змогла змиритись з місцем розташування квартири. До найближчої зупинки потрібно було йти пів години, а чекати на маршрутки, які їздять не так часто — займало багато часу. Тому жилось мені там складно.
Не зважаючи на складність проживання — я старалась зробити квартиру затишною. Замовили з чоловіком красиві італійські меблі, великий світлий диван у вітальню, у спальню – красиве дзеркало у повний зріст та велике ліжко, а на вікна – зачепила ніжний тюль з дорогої тканини. Про кухню я також не забула, вклала у неї свою душу – замовила хорошу техніку, меблі також недешеві, красивий овальний столик та порцеляновий посуд. Прожити я довго не змогла у цій квартирі.
Чоловіку запропонували роботу в іншому місці й нам потрібно було переїхати, от ми прийняли рішення, щоб цю квартиру здавати в оренду. Ми довго вибирали серед охочих орендувати квартиру, адже ремонти, меблі були недешеві й будь-кому ми не могли її здати. Зупинились на молодій сім’ї. Вони двоє були студентами, але вже одруженими, дітей не мали — нам вони дуже сподобались. Були виховані, спокійні та приємні. Здали ми їм квартиру зі спокійною душею. Самі переїхали на орендовану квартиру в іншому місті.
Перший місяць, коли я сказала, що приїду по гроші за квартиру, то Інна сказала, що їх не буде у місті та вони не зможуть мені передати гроші, тому відразу запропонувала, що скине мені на банківську карту гроші. А я відразу погодилась, бо також не мала бажання долати що разу немалу відстань. Так нам кожного місяця без затримок приходили гроші за квартиру.
Ми дуже раділи з чоловіком, що у нас такі орендатори. Все вчасно сплачують, дивляться за квартирою.
Пройшло 8 місяців від початку оренди та вперше гроші на карту мені не скинули. Я декілька днів не спішила телефонувати, бо всяке могло бути, але через тиждень гроші мені так і не з’явились на карті, тому я взяла і зателефонувала Інні.
— Олег з’їхав. Я не маю можливості плати за квартиру самостійно. Ви можете мені опустити ціну за оренду? – запитала Інна.
Ми порадились з чоловіком і погодились зменшити ціну, але тільки на два місяці. Якщо чоловік не повернеться, то вона має з’їхати, бо за таку суму вони не будуть здавати квартиру. Інна подякувала та відразу погодилась.
Пройшло два місяці – Інна не дзвонила і нічого не казала на рахунок того, що буде залишати квартиру. Ми з чоловіком подумали, що молоде сімейство помирилось і все стало на свої місця.
Знову настав день оплати за квартиру, але на карту мені прийшла менша сума, про яку ми домовлялися тільки на два місяці.
Я відразу зателефонувала до Інни, щоб вияснити в чому проблема, адже це вже був третій місяць й мала бути ціла сума, а не половина.
Спочатку вона не підняла трубку, але потім передзвонила і сказала, що чоловік до неї так і не повернувся, а іншу квартиру вона не знайшла ще.
Нам були потрібні гроші й у нас не було можливості чекати поки дівчина знайде житло. Я їй дала тиждень для того, щоб вона з’їхала з квартири. Після моїх слів Інна сказала, що скине другу половину грошей.
Мене її відповідь заспокоїла і я погодилась. Пройшло півтора тижня – гроші не поступили на мою карту і я знову зателефонувала до Інни. Трубку вона не підняла, а потім була поза мережею. Ось це мене вже насторожило і я вирішила в кінці тижня навідатись до неї.
Коли ми з чоловіком потрапили у квартиру, то не могли повірити власним очам! Квартира була брудна, закидана купою мотлоху, а сморід був такий, що нормально дихати було не можливо.
Квартира була порожня. Інни не було та їхніх з чоловіком речей також.
Так виглядало, що про прибирання тут забули. Все було брудне. На підлозі якісь плями, дзеркало, яке було у спальні – розбите, ліжко у спальні оббите з боку, а ми за ці меблі навіть кредит не сплатили. За кухню мені взагалі дуже тяжко говорити.. мій білий стіл перетворився у стіл з чорною плямою по середині, стільниця була пошарпана та у плямах, у духовці була якась їжа, яка покрита пліснявою, все жахлив0 пахло, у квартирі неможливо було знаходитись.
Я була в розпачі. Чоловік мене заспокоював, але я не могла зрозуміти, як такі милі, молоді люди мою квартиру перетворили у такий свинарник. Хіба так можна? Так, це не ваше власне житло, але це не означає, що можна квартиру перетворити у хлів з купою сміття!
Я заспокоїлась і відразу зателефонувала до Інни, але на дзвінок мій вона не відповіла. Тоді я зателефонувала з номера чоловіка – вона підняла слухавку і я почала відразу з нею сваритись:
— У тебе є совість? Що ви зробили з моєю квартирою? Як так можна було занедбати житло?
— Не розумію про що ви. Все ж нормально було! Хіба щось не так? Ви дуже багато хотіла за таку квартиру! Дуже складно звідси кудись доїхати, маршрутки дуже рідко їздять. Залиште собі мій завдаток за квартиру і все! – відповіла Інна.
Я не розуміла, що мені тепер з цим всім робити. Завдаток я брала тільки за ліжко у спальні, а вони зіпсували все! Тепер у цій квартирі ніхто не захоче жити після таких орендаторів! Потрібно робити новий ремонт на який грошей у нас немає. Я в розпачі, адже повірила молодим людям, а вони так підло вчинили.
Ця ситуація мене навчила, як потрібно чинити зі своїми орендаторами:
— Потрібно постійно перевіряти стан квартири! Приїжджати у квартиру та перевіряти чи все так, як вам кажуть ваші орендатори.
— Нікого не жаліти та брати такий завдаток, щоб потім у вас була можливість оплатити ремонт.
Тепер ми з чоловіком збираємо гроші, щоб зробити ремонт у квартирі. Орендаторів тепер ми будемо вибирати дуже прискіпливо та завжди їх перевірятимемо. Ми для себе зробили висновки про людей та оманливий зовнішній вигляд, тому такої помилки ми більше не допустимо.
