Моя подруга Юля не тямила себе від щастя, коли нарешті придбала власне житло неподалік від центру міста. Якщо бути чесною, то квартира була не надто великою, однак у хорошому районі, поблизу зупинка громадського транспорту, магазини, загалом вся інфраструктура, а в будинку навіть консьєржка є.
Юля відразу почала хазяйнувати в квартирі, зробила невеликий ремонт, привела все до ладу, а пізніше і під’зд прикрасила на своєму сходовому майданчику, поставила вазони на підвіконня. Однак вже наступного дня хтось усе зруйнував — на сходовому майданчику лежали побиті горщики з Юлиними вазонами.
Юля стала помічати, що хтось часто виходить курити і залишає недопалки прямо під ногами. Юля трохи поспостерігала і дізналася, що це її сусідка. Юля не збиралась влаштовувати жінці скандалів, вона спекла пиріг і пішла в гості знайомитися. Насуплена жінка забрала випічку, сказавши, що Юлині вазони їй не подобалися, і грюкнула дверима перед її носом. Юля не збиралась здаватися — вона пішла зі скаргою до консьєржки. Однак виявилося, що її сусідка — це дочка консьєржки, тому годі було чекати підтримки і розуміння.
За кілька днів все стало ще гірше. Хтось відключав на щитку світло у Юлиній квартирі, двзонив у двері та тікав, а потім взагалі підпалив кнопку її дверного дзвінка. Консьєржка грубіянила Юлі, а її дочка сміялася їй в обличчя. Коли ж я хотіла потрапити до Юлі в гості консьєржка просто відмовилася мене впускати.
Через якийсь час консьєржка “люб’язно” запропонувала Юлі переїхати кудись і продати квартиру її дочці за мізерну ціну. Після цієї дивної розмови Юля пожалілася мені на всі ті біди, що спіткали її після переїзду. Вона не могла знайти собі місця, ні від кого було чекати захисту, а сама вона було безсила у цій боротьбі. Ми поговорили і разом вирішили продати квартиру, але самотужки за прийнятною ціною.
Однак консьєржка і не збиралась здаватися, це була її територія. Вона взялася відлякувати усіх, хто приходив дивитися квартиру, розповідаючи їм різні нісенітниці про те, що в квартирі немає шумоізоляції, що тут стара проводка, а труби треба міняти, та й сусіди хамовиті (що було правдою, зважаючи на поведінку її дочки).
Однак до Юлі все ж змогли пробитися потенційні покупці. Це була циганка з двома непосидючими дітлахами. Вони зайшли до консьєржки, аби та провела їх до квартири, яку виставили на продаж. Поки консьєржка розказувала свої звичні байки, дітлахи встигли розбити чашку консьєржки, перекинути вазу і насмітити.
Консьєржка була настільки шокована, що й слова сказати не могла. Вона лише провела їх до Юлиної квартири, де моя подруга їм все показала та розказала. Юля була задоволена, що хоч когось не відлякала консьєржка, а циганка теж дуже раділа, квартира прийшлася їй до смаку. Вже вийшовши в під’їзд, вона повідомила Юлі, що хотіла б її придбати для свого сина з дружиною та дітьми, а вона разом з іншими родичами будуть часто приходити в гості.
В той же день до Юлі в двері постукали не лише консьєржка та її дочка, але й інші сусіди, яким раніше було байдуже до Юлиної біди. І прийшли вони вперше з добрими намірами та ще й не з пустими руками — принесли Юлі торт. Дочка консьєржи продемонструвала, що поставила на підвіконня вазони та завела попільничку для своїх перекурів. А сусіди в один голос почали просити Юлю не продавати квартиру, обіцяли, що її більше ніхто не потурбує.
Наступного дня ми з Юлею також взяли торт і шампанське і пішли до місцевого театру. Вирішили подякувати моїм друзям, які вчора так гарно розіграли спектакль перед всім під’їздом.
