Побачивши, кого цього разу притягнув чоловік, дружина сміяла так голосно, що троє кошенят, прибігши на галас, миттєво сховалися за її ноги. Киця, побачивши своїх малят, вирвалась із рук чоловіка і почала їх вилизувати
Водію невеликої вантажівки з «Бровари Сервіс», котрий щодня возив дрібні замовлення по місту і в передмістя, видали список адрес та завдань ще зранку. За містом була компактна база десяток таких же автівок, парковка, кімнатка для перекусу і турнікет із жартівливим написом: «Працювати не сидіти у Фейсбуці».
Сівши за кермо, чоловік (звали його Олександр Петренко) запустив двигун. Старенький фургон, як завжди, гуркотів, тремтів і кашляв, мов дід у погоду. Під час обідньої перерви Саня заглушив мотор і вже хотів іти до столів, коли почув дивний звук з-під капота.
Ніби ремінь завищав, чи вентилятор зачепив щось хоча машина стояла вимкнена. Він важко зітхнув, глянув на колег, які вже обживалися біля бутербродів, і вирішив перевірити. Відкрив капот і ледве не впустив кришку. На вентиляторі, біля решітки радіатора, сидів маленький чорний кошеня, весь у маслі, голосно скиглив.
У Сані ноги й руки заніміли. Він уявив на мить, що було б, якби малюк потрапив у робочий двигун. Обережно підняв кошеня, закрив капот і сів назад у кабіну.
Вдома його зустріла дружина справжня українська пані, звали її Зоряна:
Та ти що, теля? Машину не перевіряєш перед виїздом?! Якби ти розчавив малого, могла би й не приходити! Слухай, якщо ще колись таке привезеш іди ночувати на гараж!
Саня лише розвів руками, виправдовуючись, а кошеня тим часом потягнулось до Зоряни, замурчало і було тут же віднесено у ванну. Звідти вже лунали непристойні сюсюкання, шепіт і поцілунки.
Саня сумно зітхнув. Згадав, коли востаннє чув такі ніжності на свою адресу Чесно кажучи, не згадав. От і пішов назад на роботу.
Наступного дня, навченим досвідом, відкрив капот чисто. Присів і під днищем…
Сидить рудо-білий кошеня! Варто він нахилився малий радо заскимлив і кинувся до Сані. Він підняв другого знайду і розгублено думав: звідки вони беруться і що робити. Пригадав слова Зоряни і повіз машину додому.
Цього разу Зоряна вже не сварилась, навпаки подивилась з повагою і сказала:
Оце так! За двадцять років нашого шлюбу, нарешті ти зробив щось розумне!
Молодець! урочисто сказала Зоряна і віднесла другого кошеня до ванної. За нею побіг і вчорашній.
День у Сані пройшов, як по маслу відчував себе королем. Вечеряли вже вчотирьох: два кошеня вибрали Зоряну, лазили до неї на руки, дряпалися та бешкетували, а сміх дружини лунав так щиро, що нагадував йому їхню молодість. Саме за цей сміх він її колись і полюбив.
Вранці, трохи напружений, Саня знову перевірив під машиною.
Та що ж це таке?! мало не прошепотів.
Третє кошеня сіреньке з білими цятками сидить і дивиться. Саня підібрав і цього малюка.
На вечір Зоряна потягла чоловіка до якоїсь знахарки-ведунки. Та оглянула Саню, поставила діагноз: два привороти, три порчі і пристріт. Усього лиш місяць роботи й 18 500 гривень (бо ж доларів у нас не беруть).
Далі Саня вже боявся підходити до автівки. Димив на ганку, набирався мужності і все ж заглянув під днище. Там на нього дивилася доросла сіра киця з підвислими сосками, явно мама тих трьох кошенят.
Ну, що я знову накоїв? зітхнув він.
Відкрив дверцята киця ввічливо заскочила всередину.
Коли Саня приніс додому маму-кицю, Зоряна сміяла так, що кошенята перелякались і ховалися за її ногами. Киця розгледіла своїх малят, вирвалась і почала їх активно вилизувати.
Саня дивився на це з подивом, як на перше знайомство з космонавтикою.
Що вона робить? звернувся він до Зоряни.
Ой, ти дивний! хихикнула дружина. Не зрозумів? Вона просто пристроїла свої малят, а заодно й себе.
Зоряна погладила кицю по боку, хитнула головою і сказала:
За всі роки не бачила такого способу. Треба ж то мати котячу хитрість!
Наприкінці тижня Зоряна урочисто оголосила: Саня їде на рибалку! Він був так ошелешений, що рот відкрився, а очі стали, як вареники.
Їдь-їдь, впевнено сказала вона. Я кличу подруг, і не треба тут нам плутатися під ногами. Договорились?
Зрозумів… відповів Саня, не наважуючись визначити, чи радіти йому, чи сумувати. Але ясно його думка тут нікого не цікавить.
Перед тим як Саня вийшов з дому, Зоряна підійшла, поцілувала його й сказала:
Я завжди знала, що ти у мене чудовий!
Він вийшов на ґанок і роззирнувся навкруги.
От хай їй грець, як же тут гарно! прошепотів. Чому раніше цього не помічав?
Співали пташки. І не тільки на гілках у душі теж заспівало.
Тим часом подруги збирались, кожна несли пляшку та смаколики. Зайняли місця, а в центрі столу важливо вмостилась велика сіра киця. Жінки розлили шампанське і підняли келихи:
За мудру господиню, яка зуміла знайти місце дітям і собі!
Потім вже і не згадували, за що наступний тост. Киця розтяглась на скатертині, задоволено примружила очі й почувала: тут її люблять, тут її дім.
На дивані спокійно дрімали троє кошенят, тулячись одне до одного.
Тост простий:
Нехай буде здоровя мудрим українським жінкам та їх чоловікам, яким пощастило жити поруч з ними.
І цього ж бажаю і вам, друзі!
