Не так давно я просто не могла заспокоїтися через те, що родичі мого чоловіка витворяли з моєю дитиною взагалі все що хотіли, наприклад коли мій син був ще зовсім малюк, вони хотіли посадити його і навіть не намагалися робити це поступово і підтримувати його. Давали йому продукти, які для п’яти місячного малюка протипоказані. Я була просто шокована і не знала що робити.
Мої подруги радили мені пояснити спочатку у нормальній формі, що це моя дитина, і я разом з лікарями буду вирішувати, як потрібно поводити себе з дитиною, коли садити і чим годувати. А потім якщо вона не послухає мене, розірвати всі стосунки з нею, тому що здоров’я дитини важливіше стосунків зі свекрухою. Звісно ж я була дуже обурена від поведінки свекрухи і ось одного дня я не змогла себе стримати.
Це був звичайний день, свекруха як зазвичай грала з дитиною і тут я помітила, що вона дала йому у руки олівець. Моєму сину ще нема навіть року, тому такі гострі предмети ми з чоловіком взагалі не даємо у руки. Звісно я відразу ж відібрала у малого олівець, і пояснила, що малюк дуже активний і постійно розмахує руками, через що може собі випадково нашкодити, наприклад око пошкодити. Я відклала цей олівець подалі і пішла до іншої кімнати займатись своїми справами.
Вже десь через дві хвилини я бігла до малюка через дуже гучний крик свекрухи та малого. Виявилось, що жінка знову дала малюку цю “іграшку” і він вколов собі язика, через що почав плакати і кричати. Обійшлось без травм, але цей випадок був останньою краплею. Тоді я сказала свекрусі все що думаю з приводу її методів виховання і поведінки з моєю дитиною. Я висловила свій подив з приводу того, як же вона додумалась дати малюку грати з гострим предметом.
У той день я сама себе не впізнавала, але відразу ж зібрала речі малюка та свої і поїхала до себе додому. Після цього ми зі свекрухою не спілкувались цілий тиждень. Можливо я дуже грубо себе повела, але я вважаю, що зробила правильно, тому що здоров’я дитини мені важливіше. Совість мене не мучила зовсім, тому я вважаю, що вибачатись я не повинна за цей вчинок, я правильно розставила пріоритети.
Пройшло вже декілька тижнів з тієї ситуації і нещодавно я зважилась приїхати у гості до свекрухи на вихідні. Я була просто шокована, бо вона взагалі нічого без мого дозволу не робила з дитиною, навіть кожного разу запитувала чи можна взяти його на руки. Мрія, а не бабуся просто. А потім я ще помітила, що гострих предметів взагалі не видно, скоріш за все вона все сховала, щоб малюк ненароком не поранився.
Я не знаю як довго вона ще пробуде у такому стані. Але я помітила, що вона чує мене тільки коли я починаю кричати і злитись. Невже для того, щоб вона зрозуміла, що деяких речей робити не можна, мені потрібно буде входити в цей шалений стан?
Якщо вам потрібно пояснити людині, яка вас ігнорує, що деякі речі робити не можна, то намагайтесь скоріше знайти спосіб пояснення. Перше, що ви повинні спробувати це сказати чітке “НІ”. А далі вже дивіться по ситуації, але ніколи не можна терпіти щось, коли це заважає вам почувати себе комфортно.
