Наталі глянула на себе в свічадо і побачила стомлену, сумну жінку. Їй тільки п’ятдесят років, а на вигляд, як стара бабуся, як каже її мати.
Мама Наталі звинувачує її у всіх бідах, що не встигла передбачити хворобу, що так виглядає.
В той час, як Наталі все своє життя мусила всім допомагати, окрім того весь час кудись запізнювалася, поспішала. Проте зараз помітивши великі зморшки і нерадісне лице, зрозуміла — вже нема куди поспішати…
Жінка питалася у дзеркала, в чому ж вона винна, чому у неї таке життя?
Коли Наталка закінчила сьомий клас відмінницею, то прибігла показати мамі свої оцінки і порадіти з нею. Але мати натомість мовила, що вона вчиться для себе і це її обов’язок бути відмінницею. Вона сказала, що в цьому немає нічого особливого, заколисуючи брата Нати.
Дівчинка тоді зі смутком в очах поглянула на Вітю, новонародженого братика. А потім вирішила підбігти до батька і показати йому свої оцінки, але його реакція була не найкращою. Просто слова: це твоє зобов’язання приносити додому п’ятірки, краще йди допоможи мамі.
Дитина засмучено послухалась тата і допомагала матері. Завжди коли батьки поверталися стомлені з роботи, то всі хатні справи уже були зроблені. Наталя прасувала одяг, прибирала квартиру. У вихідні дні часто йшла в парк гуляти з Вітею, якщо батьки хотіли відпочити. Її мати говорила, що Наталя дівчинка, а отже повинна всім допомагати, доглядати за батьками, як стануть старими. Натомість про Вітю мама говорила, що це її спадкоємиць, що він чоловік, а отже йому потрібна хороша кар’єра.
Школу Наталі закінчила з медаллю і без проблем вступила в інститут, але за це її ніхто ніколи не хвалив.
Потім одружилася, народила доньку і продовжувала займатися тими ж хатніми справами, не забуваючи при цьому ще працювати та ростити донечку.
Коли їй вручили премію, то купила своєму чоловіку комп’ютер. На роботі Наталю любили, бо завжди все виконувала вчасно і відмінно, тому й швидко піднялася по кар’єрних сходах. Згодом фірма подарувала Наталі невелику квартиру.
А потім мати приїхала до неї в гості і мовила, що Наталі повинна допомогти Віті оплатите платне навчання, бо він не зміг вступити на бюджет.
Жінка почала брати кредити і всім, як тільки може, допомагати. Як казали її батьки: «Ти дівчинка, тому повинна всім допомагати і братові в першу чергу!». Згодом її донька вступила на платне навчання, там також потрібні були гроші.
З такими темпами Наталі втомилася віддавати всім борги, що стала худнути. Незабаром лікарі виявили у жінки рак…
Ната вирішила розказати цю новину на сімейній вечері. Після чого її мати мовила, що не розуміє її, якщо вона хоче продати квартиру, то яка гарантія того, що вона вилікується і всі не опиняться на вулиці? Це було жахливо з сторони матері, мовити, що квартира важливіша здоров’я Наталки.
Проте Ната не втрачала надію і вирішила попрохати допомоги в брата.
На що він відповів, що залюбки б їй допоміг, але якраз купив нову машину.
Мати їй говорила, що це вона у всьому винна. Чому не змогла передбачити рак? Хто ж тепер буде за ними доглядати? І головне:
«Чому Наталя виросла такою егоїсткою?». Весь час питалася мама.
Як раптом, у двері хтось постукав. З-за дверей виглянула донечка Оленка. Наталя здивувалась і запитала, що трапилося. Дівчинка швидко відповіла, що знайшла гроші і вони їдуть в лікарню.
Дівчина все продала і позичила гроші у своїх друзів, так вони і вилікували Нату.
Як тільки чоловік Наталки дізнався, що зробила Оленка, то лише махнув рукою. А бабуся сказала внучці, що та не повинна допомагати безнадійно хворій мамі, а краще Віті. Дівчина після цього перестала спілкуватися і з бабусею, і з батьком. А Наталя запитала себе: «Чому Оленка це змогла зробити, а я ні?».
З таким питання в голові вона розлучилась з чоловіком, поділила майно і тепер живе з донечкою. Її мама не забуває про себе нагадувати і звинувачувати Наталю у всіх бідах Віктора.
Натомість жінка змогла почати жити у своє задоволення, без боргів і з Оленкою поруч.
