Ми з Наталкою одружились п’ять років тому. У нас є донька, якій нещодавно виповнилось три роки й ми віддали її у садок. Я працюю менеджером у хорошій компанії, проте моєї одної зарплати не достатньо, щоб забезпечити гідне життя своїй сім’ї. До вагітності моя дружина обіймала посаду бухгалтера і я сподівався, що після декрету вона повернеться на роботу, але схоже, що помилився.
За ті три роки, що моя дружина сиділа вдома, вона зовсім розлінилась. Не зрозумійте мене не правильно, я добре знаю, що виховання дитини велика праця, але ж Наталці весь час допомагала теща. Вона і на прогулянки з онукою ходила, і прибирала, і підгузники міняла, а дружина в той час тільки у соціальних мережах сиділа. Тепер же все стало тільки гірше. Через свій телефон, вона геть нічого не робить. Коли я прошу її зліпити вареників чи пельменів, вона каже «у мене тісто не виходить». Прошу зварити борщ — «я не вмію», або «якщо хочеш, то звари собі сам!».
І що тут зробиш? Сам, то сам. До речі кажучи, борщ у мене вийшов з першого разу, а тісто і зовсім просто замісити, у нас навіть спеціальний комбайн є — подарунок на весілля від її родичів. Я їй кажу: «Давай я тебе на кулінарні курси запишу, якщо у тебе щось не виходить», але вона й чути нічого за то не хоче. Усе, що її цікавить — життя відомих людей. Цілими днями вона сидить на їх сторінках у соцмережах, читає усілякі історії та дивиться інтерв’ю.
Я у неї запитую для чого їй це потрібно, а у відповідь лише чую: «Мені це цікаво. Я ж не заважаю тобі робити те, що подобається, ось і ти не лізь у мої справи!».
А якось я повернувся додому швидше і бачу, що на кухні стоїть теща та смажить котлети. В той час Наталка сидить у своєму телефоні та наче й не помічає нічого навколо себе. Помітивши мою присутність, теща швидко поспішила покинути нашу квартиру. Було видно, що їй соромно за поведінку своєї доньки. Вона ж ні по дому не робить нічого, ні гроші не заробляє.
Проте я не залишав своїх спроб змусити дружину повернутись на роботу. Я вирішив, що нехай усі зароблені гроші Наталя витрачає на себе, але може хоч це змусить її повернутись до реального життя. Жінки хватило аж на місяць, а тоді вона заявила: «Там жахливий колектив, не можу так працювати. Напишу заяву на звільнення!». Що ж, ну раз жахливий, то звільняйся звісно. Тепер вона нібито в пошуках нової. Насправді ж, вже третій місяць сидить вдома. Крім того, вона абсолютно не приділяє часу доньці — включить їй якісь мультики й далі залізе у свій гаджет. Дитині потрібна любляча матір, а не телевізор! Коли ми одружувались, я сподівався, що Наталя буде хорошою господинею, а натомість вона взагалі нічого не хоче робити. Сил моїх терпіти це більше немає!
Благаю, порадьте, як повернути дружину до реального світу? Чи може краще і взагалі подати на розлучення?
