Уявляєш, моя дочка Оксанка вийшла заміж за хлопця з Німеччини. Жила я з ними аж два роки в Берліні допомагала з онуком, по господарству крутилася, усе як вдома.
Обидвоє вони працювали в одній фірмі, поверталися пізно ввечері. Я вже навіть думала, що залишуся в них надовго, що нарешті влаштуюся, буде якась стабільність… Але все стало зовсім інакше. Якось зятек прямо сказав, що вони більше не потребують моєї допомоги й попросив шукати собі нове житло. І ось через місяць я вже вдома, у Києві. Але вдома теж не зустріли мене з розпростертими обіймами.
Поки мене не було, мій син Ігор розійшовся з першою дружиною, залишив її квартиру й поселився у моїй однокімнатній. А потім швиденько привів і свою нову дружину Мар’яну, яка вже чекала на дитину. Ніхто мене й не спитав, чи можна, чи я проти. І так от сиджу: думаю, що ж тепер робити? Виганяти сина з пузатою невісткою на вулицю серце не дозволяє. Але жити втрьох, а незабаром вже й і вчотирьох в цій крихітній квартирі це знущання.
Грошей у нас на оренду немає. Син працює, але зарплата невелика ну ти ж знаєш, як ціни в Києві зараз. Я сподівалася, може дочка допоможе. Зателефонувала їй, все розповіла, думала підтримає, зрозуміє, чи може навіть зятек запропонує якось допомогти, але вони так і не перетелефонували. Знаєш, сумно… Ну, у них вже свій світ, свої погляди на життя.
Сина я розумію він не чекав, що я повернуся. Мені довелося перебратися спати на маленький диванчик у кухні. Вдень намагаюся бути надворі: ходжу на ринок, за продуктами, то йду до колишньої роботи побалакаю з дівчатами, щоб вдома менше бути. З Ігорем спілкуюся спокійно, не скандалимо, але Мар’яна до мене ставиться холодно, ледь вітатися хоче. Неважко здогадатися, чому я їй не до душі.
Я ніколи не думала, що доживу до шістдесяти й буду всім зайва у своїй же квартирі, а порядком розпоряджатиметься чужа людина. Син думає тільки про дружину й майбутню дитину, а до проблем із житлом байдуже.
Шукаю зараз роботу, хоча б на півставки може, щось знайду, бо треба виживати якось. У Маряни батьки живуть під Білою Церквою, думаю, може запропонувати їй поїхати до них, там у них хоч хата своя, але як Ігор чи знайде він там роботу, важко сказати, він же молодий спеціаліст, у селі роботи майже нема. Ось так і не вирішила ще, як бути далі…
Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓
