-Ну й що, що це мама?! Вона мене дратує! — виголосила моя кохана. І я втратив найріднішу людину у світі

У моєму житті зіграли важливу роль дві надзвичайні жінки — моя мама і дружина. Мати завжди була поруч, надавала підтримку і навчала мене цінувати сім’ю, любити  людей, бути щасливим. І я був щасливий.

Коли вже міцно став на ноги, зустрів своє кохання і вирішив одружитися.

Перший рік шлюбу був повний радості і обіймів, але з часом щось почало змінюватися. Моя дружина виявилася не такою, як я уявляв. Вона втратила інтерес до нашого спільного життя і зайнялася своїми особистими справами. Я спробував розібратися в причинах її поведінки, проте наші спільні розмови не принесли бажаного результату.

З кожним днем з нею ставало все складніше. Мої спроби відновити наші стосунки здавалися безуспішними. Але коли найменше я цього очікував, дружина заявила про свої наміри розірвати шлюб. Мій світ зруйнувався, а серце наповнилося гіркотою. Я поставив собі питання, як це сталося, чому наша любов втратила силу?

Вона тоді несподівано для мене заявила, що я надто багато уваги приділяю своїй мамі. Таке враження, що я вийшла заміж за вас обох. Така її заява була для мене несподіваною і завдала удар прямісінько в серце. Адже вимогою моєї дружини було, покинути матір і переїхати жити до неї, щоб між нами не плуталася ще одна особа.

-Ну й що, що це мама?! Вона мене дратує! — виголосила моя кохана.

Я не сподівався, що справа може так повернутися. Від цих слів довго не міг оговтатися. Врешті я мав зробити свій вибір. І я як люблячий чоловік, який кохає свою другу половину переїхав жити до коханої. Мама залишилася сама, як ніколи до того. Звісно, що я пообіцяв матері, що буду часто навідуватися, хай вона не сумує. Мама не стала перечити. Була вона працелюбна і тиха жінка. Усьому вміла давати лад. І треба зізнатися, в наше сімейне життя вона абсолютно не втручалася. І чого це моїй дружині забаглося від неї відокремлюватися?

Так, спершу матір я провідував ледь не що другий день. Потім мої відвідини порідшали, бо дружина вимагала, щоб я повертався додому швидше, бо вдома також робота є. Не встигло збігти й пів року, як моя матір раптом злягла. Сказала, що в неї, мабуть,закінчилися сили на життя. І я вже не зміг поставити свою матір на ноги. Лікарка сказала, що організм цілком здоровий. Вочевидь з туги матір втратила смак до життя. Таке буває. Так не стало моєї матері, як на мене, святої жінки.

Саме в цей час раптом моя дружина заявляє, що все таки їй важко зі мною і наполягає, щоб ми трохи пожили окремо. Зараз у неї стан такий, і вона потребує абсолютного спокою.

Я повернувся до батьківської хати. І тоді ненароком натрапив на листування своєї дружини із незнайомим для мене чоловіком. Як з’ясувалося, це був її колишній хлопець, який на тривалий час виїхав за кордон і не давав про себе знати. І саме в рік нашого шлюбу повернувся, знайшов свою колишню Юлю, себто мою тепер дружину, і сказав, що весь цей час він у думках не розлучався з нею. Що він досі її дуже кохає, а вона так його зрадила. І моя Юля повелася і почала нишком зустрічатися з своїм колишнім. А потім почала з ним жити.

 Так я втратив двох жінок, що залишили слід у моєму серці. Можливо, коли б не переїжджав, то зміг би зберегти свою матір. Але не зберіг. Господарюю тепер сам. У серці поки що не загоїлася рана, щоб когось туди впустити. І невідомо, чи загоїться. Ось така моя історія.

Оцініть статтю
Джерело
-Ну й що, що це мама?! Вона мене дратує! — виголосила моя кохана. І я втратив найріднішу людину у світі