Олена поспішала додому, не звертаючи уваги на лід під ногами. А як же, у неї в сумочці лежали два квитки на літак. На півдні їх чекав заброньований номер у готелі. Вони давно мріяли зустріти Новий рік біля моря, у теплі та без турбот. Не стояти біля плити, відпочивати, плавати у басейні. Відчути себе у казці.
Але завжди щось заважало. То грошей не вистачало — збирали на перший внесок за квартиру. То просто у метушні забували замовити квитки чи готель заздалегідь…
Тепер у них була своя оселя. Платити залишилося зовсім трохи. Час подумати про дитину. І якщо не зараз, то з малюком вони ще довго не зможуть здійснити свою мрію. Ось і вирішила Олена зробити Олегові подарунок на Новий рік.
Звичайно, свекруха неодмінно висловиться, що Олена витрачає гроші на дурниці. Що взимку біля моря робити нічого. А вони з чоловіком? Чому з ними не порадилася? Почнуться образи, претензії. Свекруха і так її недолюблювала, а тепер взагалі бог зна що наробить. Але що вже, не вб’є ж. Переживуть. Зате як вона здивує Олега! Яке свято йому влаштує!
Якби вона порадилася, свекруха б одразу влаштувала скандал, і жодного сюрпризу не вийшло б. Та й на море вони б, швидше за все, не поїхали. А те, що чоловіку сюрприз може не сподобатися, або в нього раптом виникнуть інші плани, Олені навіть у голову не спадало. Олег завжди казав, що не розуміє, навіщо всю ніч об’їдатися салатами перед телевізором. Він любив компанії та веселощі.
До сьогодні конверт із квитками лежав у її робочому столі. Сьогодні вона вирішила принести його додому й подарувати чоловікові. Літати до мрії їм доведеться вже через два дні.
Повернувшись додому, Олена поклала конверт під ялинку так, щоб Олег одразу його побачив. Переодяглася й почала готувати вечерю, прислухаючись, чи не відчиняться двері. Час від часу поглядала на годинник.
О десять ій почала хвилюватися. На плиті вже давно остигла сковорода, а Олега все не було. Настрій стрімко псувався. Вона дзвонила йому кілька разів, але телефон чоловік чомусь вимкнув. Олена метушилася по квартирі, підходила до вікна, дивилася, чи не заїде його машина. У голову лізли тривожні думки. Вона знову і знову набирала номер Олега, але кожного разу автомат повідомляв бездушним жіночим голосом, що телефон вимкнений.
Олена прогоняла від себе погане, намагаючись запевнити себе, що Олег просто загубився з друзями. Але чому вимкнув телефон? Чому не попередив?
Вона навіть кілька разів визирала за двері. Одного разу її батько добре випив з друзями. Ті привели його додому, але, знаючи строгий мамин характер, не наважилися покаДвері відчинилися, і Олені стало ясно, що час збирати свій валіз і летіти назустріч новому життю одна — адже іноді найкращі сюрпризи для себе ми робимо самі.
