нНайбільше мене здивувало те, що така маленька дитина говорила настільки глибокі і важливі слова.

Вчора була гарна весняна погода і я вирішила вийти на двір та зайнятися домашніми справами. Мій чоловік газонокосаркою викосив всю траву напередодні, а я вирішила зайнятися нашими квітами.

Тому з самого ранку я поралася на грядці. Одні кущі я викорчовувала, інші пересаджувала, квіти обсапувала. Одним словом роботи у мене було вдосталь.

Через паркан на грядці працювала моя сусідка. Маленька дрібної тілобудови жіночка. Їй було біля тридцяти п’яти років, а от її дочці лише три.

Бідолашна не могла ніяк завагітніти, скільки випробувань було на її життєвому шляху – важко уявити. Основним було те, що в день коли вона дізналася про таку довгоочікувану і бажану вагітність – її чоловіка вб или.

От так, вона зателефонувала йому повідомити цю новину, а відповіли поліцейські із сумною звісткою.

Ця крихітна жіночка майже всю вагітність провела у лікарні. І змогла народити золотоволосу донечку – Юлю.

Юля часто прибігала до мене пити чай з малини і обожнювала мої пиріжки з варенням та корицею.

Доки ми обоє працювали у городі – Юля бігала туди-сюди, ганяла мою собаку – старого бульдога і просто по-дитячому веселилася.

Та от вона підбігла до мами, присіла на травичці і серйозним голосом запитала:

— Мамо, мамо, а чи знаєш чому в тебе так довго не було дітей?

Сусідка поблідла, зніяковіла і ледь чутно сказала своє «Чому?».

Юлічка мовчала, і дивилася на небо своїми глибокими голубими великими очиськами. А тоді продовжила:

— Так все просто, мамо. Дивись, щоб до тебе прийшла саме я – Боженька мене створював дуже довго і ретельно. Він знав, яка ти хороша і не міг тобі відправити будь-яку дитину. Тому й вирішив, що вона має бути особливою.

Моя сусідка опустила свою сапку і присіла. Та й я забула про свої квіти.

Лариса почала плакати. Так, це були сльози і великого болю – очікування і намагань роками, втрати коханого чоловіка, а також – великого щастя – материнства.

Вона підійшла до дочки, міцно обняла і поцілувала свою золотоволосу розумничку.

А я не могла цілу ніч заснути. Я все думала, як безтурботна дитина у три роки могла зрозуміти і сказати те, що я почула вдень на городі. Так, найбільше мене дивувало те, що така маленька дитина говорила настільки глибокі і важливі слова.

А яка ваша думка в цій ситуації?

Оцініть статтю
Джерело
нНайбільше мене здивувало те, що така маленька дитина говорила настільки глибокі і важливі слова.