У моєму місті з’явилася неймовірна кількість незнайомих облич. Вони вештаються безпричинно вулицями і вселили в моє серце тривогу. Я зрозуміла, що в цей складний період треба особливу увагу приділити безпеці неповнолітніх дітей. Особливо моєму синові Олегу, якому лишень сім, але любить сам у дворі гратися.
Я вирішила заборонити йому спілкуватися з незнайомцями та розповіла про потенційну небезпеку, яка може чатувати на вулиці. Проте, я знала, що це може бути складним завданням для дитини, яка завжди цікавиться світом навкіл.
Тож я вигадала гру, яка допоможе нам захиститися — з незнайомими людьми не мати справи. Ми створили особливий пароль — секретне слово, яке знаємо тільки ми. Це була наша внутрішня спільна таємниця. І я запам’ятала його навіть краще, ніж Олег.
Одного дня, коли Олег грався на гойдалці в парку, до нього підійшов незнайомий чоловік. Він почав словесно чіплятися до мого сина. Він навіть намагався забрати його з собою, стверджуючи, що я його попросила завести малого додому. Серце моє стиснулося, коли я, випадково проходячи повз, побачила поряд з сином незнайомця. І водночас була спокійною, знаючи, що Олег має наш пароль. Таким чином ще й перевірила малого, наскільки він засвоїв настанову.
Син, незважаючи на свої маленькі сім років, відповів чоловікові одним запитанням: «А який пароль?». Чоловік здивовано зупинився, бо не міг дати правильної відповіді. Від мого серця відлягла тривога. Ми обоє зрозуміли, що виграли цю гру.
Та подія послужила нагадуванням для мене і всіх батьків, що догляд за дітьми в цей непростий час є надзвичайно важливим. Ми повинні навчити їх бути пильними, розуміти ризики та вміти захищати себе. Маленька гра з паролем, вигадана нами, виявилася надзвичайно корисною та ефективною.
Тому, будьте обережні, подбайте про своїх дітей і придумайте свої особливі способи захисту. Можливо, це допоможе уникнути небезпеки і врятувати життя. Нехай безпека завжди буде нашим пріоритетом. Бережіть себе і своїх близьких!