Нещодавно сусідка Ольга розповіла про свою нову клієнтку. Це була сam0тня матір, яка нещодавно переїхала у будинок на краю села. Сусідці вона видалась дуже дuвн0ю, оскільки купувала продукти не кілограмами, як усі інші, а по декілька штук. Забіжить до Ольги й візьме якихось пару морквин, п’ять картоплин, три яблука. Дивина та й годі! Я відразу зрозуміла, що неабияке лuх0 вuгнaл0 дівчину у глyхe село. Я набрала великий пакет груш та пішла у гості.

У свої шістдесят два роки я змушена жити на дачі. Десять років тому мій єдиний син вирішив перебратись за кордон і попросив мене продати нашу квартиру в місті, бо йому потрібні гроші. Спершу я не піддавалася на вмовляння, але він пообіцяв, що незабаром купить для нас велику трикімнатну квартиру. Тоді я повірила йому, але згодом сильно п0шк0дувала. Син швидко забув про свої обіцянки.

Насправді на нашій дачі жити зовсім не погано. Будиночок оснащений усім необхідним для комфортного життя та і сусіди хороші. У мене навіть з’явилась близька подруга Ольга, до якої я часто заходила в гості.

На дачу вона з чоловіком переїхала відразу по виході на пенсію. Подружжя засадило всю територію фруктовими деревами, кущами ягід, зробили парник, де вирощують помідори, огірки та інші овочі. Частину урожаю вони залишають собі, а іншу продають сусідам. Як не дивно, але такий бізнес приносить їм не поганий дохід.

Нещодавно Ольга заходила до мене у гості та розповіла про свою нову клієнтку. То була самотня матір, що переїхала у будинок на краю села. Сусідці вона видалась дуже дивною, оскільки купувала продукти не кілограмами, як усі інші, а лише по декілька штук. Забіжить до Ольги й візьме якихось пару морквин, п’ять картоплин, три яблука. Дивина та й годі!

Я відразу зрозуміла, що неабияке лихо вигнало дівчину у глухе село. Мені дуже захотілось познайомитись з новою сусідкою, тому я взяла великий пакет груш та пішла у гості.

Двері відчинила молода дівчина Ірина, вона подякувала за подарунок та запросила у дім на каву. Сусідка виявилась дуже милою та приємною, тому на другий день я покликала її вже до себе у гості. Того року урожай був щедрим, тому я приготувала для дівчини дві великі сумки продуктів. Коли Ірина прийшла, то страшенно зніяковіла і пояснила, що не має грошей заплатити мені. Я поспішила заспокоїти Ірину, що продуктів достатньо для нас обох і платити не потрібно.

Щоб віддячити за дарунок, Ірина почала допомагати мені у саду та на грядках. Ми швидко знайшли спільну мову. А одного разу вона розповіла свою сумну історію. Виявляється, батьки вигнали її з дому, коли дізнались про вагітність. Коханий, своєю чергою, взагалі заявив, що це не його дитина і покинув їх напризволяще. У той час Ірина ще не працювала, бо тільки випустилась з університету, тому й грошей на оренду житла не було. Тоді колишня одногрупниця, з якою вона добре товаришувала, дозволила пожити на їх дачі.

Мені стало страшенно шкода дівчину, адже їй довелось через стільки пройти. Залишитись самій, без підтримки рідних, та ще й з маленькою дитиною на руках дуже складно. Тоді я запропонувала Ірині переїхати до мене — вона піде працювати, а я сидітиму з дитиною. Ірина доволі швидко знайшла собі роботу, а вже через якихось три роки назбирала на перший внесок за іпотеку. Дівчина завжди стверджувала, що це я її справжня матір, бо прийшла на допомогу, коли всі інші відвернулись. У нову квартиру ми переїхали всі разом.

Ось вже десятий рік ми живемо душа в душу. Одного разу до мене зателефонував син, а коли дізнався, що я переїхала на квартиру, то почав наполягати на продажі дачі. Виявилось, йому знову потрібні гроші. Ось тільки на цей раз я категорично відмовилась. Син влаштував справжній скандал і вже багато років ми не спілкуємось. Як би мені не було шкода, але то його рішення. Я чудово розумію, що рано чи пізно Іра захоче влаштувати своє життя та й сину потрібний батько, а я не хочу бути зайвою у домі.

Проте Ірина та онук стверджують, що це мій дім також і вони нікуди мене не відпустять, бо я єдина, хто прийшов їм на допомогу у скрутну хвилину.

Оцініть статтю
Джерело
Нещодавно сусідка Ольга розповіла про свою нову клієнтку. Це була сam0тня матір, яка нещодавно переїхала у будинок на краю села. Сусідці вона видалась дуже дuвн0ю, оскільки купувала продукти не кілограмами, як усі інші, а по декілька штук. Забіжить до Ольги й візьме якихось пару морквин, п’ять картоплин, три яблука. Дивина та й годі! Я відразу зрозуміла, що неабияке лuх0 вuгнaл0 дівчину у глyхe село. Я набрала великий пакет груш та пішла у гості.