**Щаслива помилка**
До ювілею Оксани Миколаївни зібрались рідні та знайомі їй виповнилося шістдесят. Ще не стара, але вже й не молода, хоча й не наважується називати себе літньою. Занадто енергійна й ділова. Досі все в неї в руках горить, багато що вміє, а про себе каже:
У мене ще пороху вистачить, навіть поділитись можу! і сміється.
У кафе народу чимало: чоловік, двоє синів із дружинами, родичі, колишні колеги. Вона вже не повернеться на роботу, навіть на підприємстві, де багато років була головним бухгалтером, попрощалась:
Надовго не прощаюсь, завітаю Та й не уявляю, як це сидіти вдома на пенсії. Але всім колись доводиться моя черга прийшла.
Колеги поважали Оксану Миколаївну людина доброї душі, завжди допоможе, порадить. Директор шкодував, що втрачає такого фахівця, але що вдієш? Колеги теж сумували:
Оксано Миколаївно, не дамо вам спокою, дзвонитимемо! Хто ж нам підкаже? жартували вони, проводжаючи начальницю.
Дзвоніть, дівчата, я не проти
А зараз усі зібралися в кафе гарні, радісні. Сама ж ювілярка просто диво ніби помолодшала, а не навпаки. На Оксані сукня до підлоги, шовковисто-коричнева, на шиї розкішні намиста з натурального каменю, навіть туфлі на невисокому каблуці. Для неї це важливо адже вже й не памятає, коли останній раз їх вдягала.
Мамо, яка ж ти в нас гарна! хвалили сини, даруючи їй по великому букету троянд.
Дякую, синочки, обіймала їх по черзі.
Святкування вдалося, усі залишилися задоволені. А чоловік Тарас ледве відводив очі від дружини сьогодні вона була особливо прекрасна. З Тарасом Оксана прожила гарне, спокійне життя майже сорок років, поважали одне одного, виховали гідних синів, а тепер мають право пожити для себе.
Тарасе, давай і ти звільняйся, годі вже їздити на роботу, умовляла дружина.
Добре, Оксанко, подумаю. Я теж не уявляю, як це сидіти вдома. У мене плани до сімдесяти працювати, тож подивимось, як здоровя дозволить, відповідав він. Наше покоління працьовите, без роботи ніяк.
Ось тут я з тобою згодна працьовите покоління, нас так виховали
Наступного дня Оксана прокинулася рано. У них у гостях обидва сини з дружинами, сестра з чоловіком та стара мати. Котедж Тарас будував сам точніше, не сам, а його будівельники. Він досі працює в управлінні. Розгорнувся на славу будматеріали були під рукою, виписував дешевше, таки для себе. А тепер радий, що збудував великий двоповерховий будинок родичів багато, і всім знайдеться місце.
Оксана метушилася на просто
