Не6ажаHій дитиHі незабаром вісімнадцять років. Тільки мама та бабуся бор0лися за моє жиTтя

Моя мама Ліля з різницею в один рік народила трьох дівчаток, це стало великим випробуванням для її психіки та організму. Післяпологова депpеcія, постійна нестача грошей, безсонні ночі та вічні скаHдали з татом. Він працював у місцевому ЖЕКу електриком і частенько прикладався до пляшки. Чесно кажучи, я вважаю його к0зл0м, дізнавшись про цю історію.

Втомившись від постійного безгрошів’я і постійного виклянчування цих копійок у тата, зважилася піти в підприємці. Вона відкрила свій невеликий продуктовий магазин. Мама постійно їздила на закупівлі сама, іноді брала сестер з собою, щоб не залишати на безнадійного батька. Тільки завдяки цьому сім ‘я могла купити поїсти та одягнутися.

Тільки бізнес почав нормально функціонувати, мама дізналася, що вагітна ще однією дитиною, тобто мною. Як сказала бабуся, всі були, м ‘яко кажучи, шок0вані. Бабуся відразу ж запропонувала тримати це в таємниці деякий час. Мама часто плакала ночами сидячи на кухні, а батько пропадав по барах нічого навіть не підозрюючи. Бабуся всім чим могла, допомагала — замінювала на роботі, дивилася за моїми молодшими сестрами й по можливості обмежувала від скандалів з батьком.

Але, звичайно ж, вічно цього приховувати не вийшло. Живіт почав стрімко рости та проти мами стали всі родичі, змушували зробити аборт. Жорстока і непростима поведінка. Так бути не повинно! Навіть тато переїхав до своїх батьків на кілька місяців. Маленькі, які ще нічого не розуміють Ліза та Іра щодня запитували, де ж тато. Старша Саша намагалася допомогти мамі щоразу, адже постійно вигадувати нову відмовку зі сльозами на очах не так-то й просто. Їй на той момент було вже 10 років, молодшим дев’ять і вісім. Дивно, як різниця в один рік впливає на розуміння дитини.

Одного разу, після школи Саша підійшла до мами, і запитала чому над нею сміються діти в школі й кажуть, що народиться ще один нікому Hе п0трібний Hащад0к. «Адже ми вам потрібні. Тобі з татом. Чому вони так говорять? Ми ж така ж сім ‘я, як і всі інші «. Після цієї розмови мама закрилася у ванній і проплакала майже годину. Зібравшись з силами вона вийшла, і з посмішкою на обличчі запропонувала приготувати щось солодке до чаю. Дівчата обожнювали солодощі, а ще більше їх готувати.

Не витримавши такого тиску, бабуся з мамою на всі відкладені гроші купили квитки до Грузії. Дата відправлення була наступного дня. Була тепла весна, все цвіло і неймовірними ароматами огортало всіх і вся «таких прекрасних місць я ще ніколи в житті не бачила! А які там люди!Ти запитаєш, де можна купити води, або перекусити, а вони відведуть тебе до себе додому, нагодують, напоять і ще з собою в дорогу дадуть! «- сміється бабуся -» прекрасне місце, прекрасні люди. Ми, тоді ніби заново на світ народилися. Твоя мама набралася терпіння і сил для нового «бою» з рідними, а сестри, до речі, тоді знайшли собі друзів, ось уже 17 років як дружать, мо бути, і заміж за них підуть. Я ще тоді говорила, що це саме правильно вкладення грошей, ось стільки часу пройшло, а я ні про що не шкодую і думку не змінила. «Бабуся тоді аж посвітліла, так радісно їй стало від цих спогадів.

Після повернення назад, вдома опинився блудний батько. Цього разу плакала вже не мама, а він. За той час, поки він пив і гуляв, мама жодного разу не подзвонила, не влаштовувала скандали. Їй просто набридло, і вона не хотіла зайвий раз нервувати, оскільки вагітність була не простою. Нагулявшись, тато повернувся зі сльозами та на колінах просив вибачення за свою поведінку. Клявся, що зміниться, знайде іншу нормальну роботу і буде в усьому допомагати. Подібне дуже складно пробачити, ще важче повірити людині, на яку ти не міг покладатися ні в чому вже багато років.Як розповіла далі бабуся, мама хотіла розлучитися з ним у скорі, після повернення з відпочинку, але сумнівалася, бо дівчатка дуже любили свого тата і не розуміли, чому його немає вдома. Мабуть, тільки завдяки моїм сестрам і величезному маминому серцю, наша сім ‘я досі повна.

Чесно кажучи, зараз дивлячись на батька, ніколи б не подумав, що він був таким. Навіть серед моїх друзів немає настільки турботливого і доброго батька. Він ніколи не відмовить і не засудить твій найбезглуздіший вчинок. Завжди захоплювався своїм батьком і поставив собі за мету стати не гірше нього! А ця історія повалила мене в шок і змусила багато про що задуматися.

Коли я народився, в нашій родині все змінилося. Хоч пологи були тривалими й важкими, мама трималася молодцем до переможного кінця. За дверима родового залу нас чекали бабуся і тато. Батько ходив нервовою ходою з кута в кут і стискався кожен раз, коли у мами були перейми. Через кілька днів нас виписали з лікарні. Вдома був сюрприз. Всі родичі, які були так проти моєї появи на світ, зібралися тут з квітами, подарунками та вибаченнями. Мама не чекала, що вони будуть говорити мови про те, як їм шкода, що вони не праві. Їй було достатньо того, що вони зрозуміли свою провину і прийшли зустріти нового члена сім’ї. Я ж уже говорив, що вона доброї душі людина.

Мене так не хотіли бачити в цьому житті, але в підсумку я став загальним улюбленцем. Хрещені при будь-якому найменшому шансі заходили в гості то з подарунками, то зі смаколиками. Коли я вже трохи підріс, то з нетерпінням чекав вихідних, ми всі разом їздили за місто, або в парк, на річку. Моїм улюбленим місцем став парк атракціонів. Одного разу в тирі я навіть виграв м ‘яку іграшку. Але найбільше мені подобалося колесо огляду, з нього можна було розгледіти місто й одночасно, бути так близько до птахів. До речі, я з самого маленького віку любив спостерігати за птахами. Моєю коханою стала птах Альбатрос. Вона завжди мені здавалася сильною, незалежною і невразливою. А на мої шістнадцять років батько подарував мені професійну фотокамеру, що б я міг їх фотографувати.Тільки завдяки підтримці бабусі та залізній силі волі моєї мами, я народився, і ось через тиждень буду святкувати своє повноліття. Єдиним питанням у мене залишається чому цю історію розповідає мені бабуся, а не, наприклад батько?!

Як висновок цієї розповіді, можу з упевненістю сказати, що не важливо те, що тобі говорять оточення. Ніколи не забувайте свої бажання. Якщо вибрали один шлях, ідіть до кінця. Люди, яким ви дійсно дороги будуть завжди поруч навіть у найважчих ситуаціях.

Оцініть статтю
Джерело
Не6ажаHій дитиHі незабаром вісімнадцять років. Тільки мама та бабуся бор0лися за моє жиTтя