**Щоденниковий запис**
Насті йшов пятнадцятий рік, коли вона дізналася від батьків, що в їхній сімї буде ще одна дитина. Вона тупотіла ногами, кричала:
Мамо, навіщо вам ще одна дитина? Ви з татом на старості літ вирішили народити? Мене вам мало? сердилася донька, розуміючи, що тепер у неї буде суперник, а батьки вже не тільки їй будуть приділяти увагу й витрачати гроші.
До цього часу вони виконували будь-яку її примху, а тут раптом заговорили про майбутню дитину треба купувати ліжечко, коляску, ванночку. Які коляски, коли Насті потрібні нові черевики?
Вона хотіла гарно вдягатися. Народжена не дуже вдалою крупна, з грубуватою статурою, з різкими рисами обличчя, вона вірила, що модний одяг зробить її привабливою. Настя трясла з батьків гроші, а вони постійно поступалися. А тепер зявиться сестра і зруйнує їй життя.
Народилася молодша сестричка Оленка. Настя не раділа, дивлячись на неї. Та була справжньою лялькою з блакитними очима та світлими кучерявими волоссям. Оленка вже товкла ніжками, тягнулася до сестри, але та відмахувалася:
Мам, забери свою Оленку, вона мені заважає.
Час минав. Оленка виросла стала справжньою красунею. А старша Настя так і залишилася звичайною селянкою, до того ж незаміжньою. Після школи не навчалася, працювала листоношею, розносила по селу пошту.
А от у Оленки на девятнадцятому році спалахнула любов зустрілася з Тарасом, який приїхав у село на практику. Після цієї любові Олена залишилася вагітною, а Тарас зник.
Народжуй, казала мати. Що вже тепер робити? Виростимо. Ми з батьком допоможемо.
Олена народила сина Данилка. Та від старшої сестри вона наслухалася:
Ти, Оленко, завжди була мрійницею. Захотіла кохання? На світі немає кохання! Ось подивись на мене я в це не вірю, тому й не попадалася, як ти. А у тебе в голові лише мрії, через них ти й на життя дивишся. Тепер мучайся сама зі своїм Настя непристойно висловилася про сина сестри. Тобі ніхто не промиє мізки, батьки тільки тремтять над тобою та Данилком.
Насті нікого не було шкода. Щодня вона докоряла Олені, що та народила дитину без чоловіка. Але робила це так, щоб батьки не чули їм це не подобалось. Навіть казала:
Нащо тобі цей Данилко? Краще б залишила його в пологовому, якщо вже не вистачило розуму вчасно позбутися. Сестра плакала від цих слів.
Олені хотілося втекти з дому, але куди? Ні грошей, ні чоловіка. Але раптом Настя заявила, що їде до міста.
Набридли ви мені тут усі! Поїду від вас і житиму сама.
Насті нарешті спало на думку відокремитися від батьків. Хоча спеціальності у неї не було, але її гризло, що вся увага дістається Олені та Данилкові. А Насті вже за тридцять, а вона досі одна. Може, у місті знайдеться чоловік, хоч і старший.
Вона поїхала до обласного центру, знайшла роботу на будівництві. Сила була відра з розчином носила легко. Навчилася штукатурити, стала жадібною до грошей, ходила на підробітки. Про батьків забула тепер у неї своє життя. А коли запитували про родичів, відповідала:
Вони мене образили, тому я від них поїхала. Нехай тепер шкодують! Я сама заробляю і живу добре. Думали, я їм на старість допомагатиму? Ось і не дождуться!
Настю, у тебе не душа, а сухий сухар, казали знайомі. Хіба так можна про батьків?
Хоч вони й не знали, що там у сімї коїлося, але розуміли Настю важко образити. Вона сама кого завгодно звиватиме у баранячий ріг.
Родиною Настя не планувала обзаводитися. Поки ніхто не траплявся, а їй хотілося чоловіка з грошима. Не олігарха, але щоб не рахувати копійки.
Треба мені мужика з добрим достатком, щоб не жадібний був. Мені б і такого вистачило.
З її зовнішністю гарного чоловіка просто так не спіймаєш. Кілька разів їй траплялися чоловіки, але вона їх відштовхувала. Одразу брала бика за роги:
Я тобі свою любов, а ти мені що даси? Після цього чоловіки, звісно, не затримувалися.
А Юрко, з яким вона кілька разів бачилася, сказав їй:
Настю, ти навіть не розумієш, що таке любов. Коли дізнаєшся, тоді й питатимеш. А поки що вибачай нічого не варта ти.
Ото знайшовся! злилася вона. Я що, маю Камасутру для тебе вивчати?
Не про це я, Настю. Та тобі все одно не зрозуміти
Настя ще більше образилася вона вважала себе розумною, а тут якийсь Юрко записав її у дурні.
Потім вона познайомилася з Іваном і вирішила діяти інакше. Не в лоб, а здалеку. Почала скаржитися:
Живу сама, ніхто мені не допомагає. Батьки все для молодшої сестри з її дитиною. А я для них ніби й не донька
Але той раптом зацікавив
